Як подорожчання дизеля вплине на собівартість врожаю

що буде із собівартістю врожаю

Подорожчання дизельного пального зробило посівну-2026 однією з найкоштовніших за останні роки: паливо з лютого подорожчало майже вдвічі, і фермери рахують кожен літр, але ключова загроза — які видатки чекають під час жнив, якщо ціни на пальне залишаться високими.

Про це розповідає AgroWeek

Сьогодні дизель в Україні продають за 87–96 грн за літр залежно від мережі АЗС. З кінця лютого вартість пального зросла майже вдвічі на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та перебоїв у глобальних постачаннях енергоносіїв. Посівна в 2026 році проходить за рекордно високих цін на пальне. Міністр економіки Олексій Соболев підтвердив, що додаткові витрати на посівну зросли приблизно на 5% — це близько 40 доларів на гектар. Навіть якщо при зростанні ціни на дизель на 30–40% загальне збільшення витрат виглядає помірним на папері, на практиці це створює серйозні ризики для рентабельності господарств.

Скільки дизелю потрібно і що це означає в грошах

Витрати пального залежать від операцій: закриття вологи потребує близько 4 л/га, культивація — 8–12 л/га, сівба — 3–5 л/га, обприскування — 2–3 л/га. На основні польові роботи під час посівної господарство витрачає в середньому 15–20 л/га. Для господарства площею 500 га це становить 7 500–10 000 літрів пального. При ціні 92 грн за літр витрати лише на пальне для посівної сягатимуть 690 000–920 000 грн, і це не враховує збирання та транспортування.

Господарство на 1 000 га витрачає близько 65–70 л/га за весь сезон, включно з жнивами. Якщо ціна пального подвоїться порівняно з базовим рівнем, додаткові витрати на пальне можуть перевищити 1 млн грн і суттєво підвищити собівартість вирощеної продукції.

Які культури і господарства найбільш уразливі

Зростання витрат розподіляється нерівномірно: великі агрохолдинги мають ефект масштабу, купують гуртом, користуються кращими умовами кредитування та мають більший запас міцності, тоді як малі фермерські господарства відчувають значно більший тиск на ліквідність. По окремих культурах ситуація ще тривожніша: ячмінь, овес і яра пшениця в умовах подорожчання витрат ризикують опинитися на межі нульової або від’ємної маржинальності, оскільки ціни реалізації ростуть значно повільніше за витрати. У відповідь аграрії тепер рахують не лише врожайність, а й реальну маржу по кожній культурі з урахуванням логістики та доступу до переробки.

Галузь уже адаптується кількома шляхами. Перший — зниження глибини передпосівної обробки ґрунту до мінімально необхідного рівня, що дозволяє одночасно економити пальне та зберігати вологу. Другий — впровадження точного землеробства й агронавігаторів: усунення перекриттів під час сівби та обприскування дає приблизно 10% економії пального, а також аналогічну економію насіння й добрив; при ціні 92 грн за літр це дає близько 69 000 грн економії для 500 га лише на пальному. Третій напрям — гуртові закупівлі пального через спеціалізовані платформи та організовані тендери постачальників, що дозволяє фіксувати вигідніші ціни на сезон збирання. 16 квітня в Києві проходить AgroPetrol 2026 — бізнес-зустріч, де аграрії порівнюють пропозиції постачальників і фіксують ціни на сезон збирання.

У підсумку довготривалі високі ціни на дизель можуть змінити картину рентабельності в агросекторі: відхід від ресурсомістких технологій, ширше впровадження точного землеробства та укрупнення закупівель можуть пом’якшити удар по собівартості, проте малі господарства залишаються найбільш вразливими до подальшого підвищення цін на пальне.