Інвестиції в розвиток вівчарства в Україні можуть скласти близько $10 тисяч, однак варто бути готовими до того, що окупність може зайняти два роки. Потрібно враховувати, що для успішного ведення даного бізнесу важливо мати землю та належні умови для утримання овець.
Про це розповідає AgroWeek
«Звісно, якщо маєш землю, елементарні загони, то може бути й інша сума. Варто врахувати, що тваринництво виключає різкі рухи, тут мінімально три роки планування. Тварини мають бути у вільному вигулі, навіть узимку, мати елементарні споруди, бажано пагорб, адже вівця — не свиня, у багнюці не житиме», — додає він.
Василь Стефурак, експерт у сфері вівчарства, зазначає, що традиційно в Карпатах на кожну сотню овець слід мати одного вівчара. Він підкреслює, що незалежно від розміру отари, необхідно виділити щонайменше 4 години на випас.
«Що 10, що 50, що 100 тварин — ти мусиш виділити 4 години випасу. Що менше стадо, то нижча рентабельність. Отара з 50 овець за грамотного планування може дати до $10 тис. прибутку на рік. Йдеться про м’ясну породу, якщо ми нічим не переймаємося, не виготовляємо вироби: виростили молодняк і у віці 6-8 місяців вагою 35-50 кг продали живими. Це найпримітивніший спосіб ведення вівчарства», — констатує він.
Експерт також звертає увагу на численні можливості для подальшої переробки продукції, зокрема молока, вовни та шкіри. Вівця є єдиною твариною, яка може забезпечити чотири окремі напрями переробки.
«Якщо ж у землі є обмеження, то краще дивитися у бік кіз, адже одна коза дасть $1000 прибутку на рік, тобто 10 кіз забезпечать ті ж самі $10 тис. прибутку. Втім, із козами треба буде ще вкласти працю, наприклад, виготовити сир і продати його», — резюмує він.