Як листкове підживлення мікроелементами покращує врожайність кукурудзи

Географія експорту насіння кукурудзи до ЄС під час війни суттєво розширилась

Кукурудза є однією з культур, яка потребує регулярного поживлення на всіх етапах розвитку. Особливо важливими для її росту і формування високого врожаю є фази 3–6 і 8–10 листків, у які рослини активно споживають мікроелементи. Вчені та аграрії відзначають, що застосування листкового підживлення мікроелементами (бором, цинком, міддю, марганцем) у період 3–8 листків суттєво покращує озерненість качана, його якість та загальний врожай.

Про це розповідає AgroWeek

Значення цинку для кукурудзи

Одним із найважливіших мікроелементів для цієї культури є цинк. Він сприяє підвищенню стійкості рослин до температурних стресів, зокрема заморозків і різких коливань температури. Крім того, цинк бере участь у процесі фотосинтезу, зокрема у синтезі хлорофілу, і впливає на формування качана.

“Фізіологічна роль цинку в рослинах дуже різноманітна. Кукурудза належить до групи дуже чутливих культур щодо забезпечення цинком. За його дефіциту між жилками листка з’являються смуги, утворені білими некротичними плямами. Листки набувають білого або блідо-жовтого забарвлення”.

Вплив цинку на врожайність і внесення добрив

У середньому в рослинах кукурудзи міститься близько 40 мг/лг цинку. За врожайності зерна 10 тонн на гектар, з ґрунту виноситься близько 400–450 г цинку, що особливо актуально при врахуванні, що побічна продукція у вигляді стебел лишається в ґрунті і природна родючість не здатна компенсувати цей винос. Тому для забезпечення оптимального розвитку культури необхідно застосовувати добрива, які містять цинк, із урахуванням вмісту елемента в ґрунті та способу внесення.

У посушливих умовах особливо ефективним є застосування цинкових мікродобрив, оскільки цинк сприяє накопиченню органічних кислот, що підвищують стійкість рослин до посухи і високих температур. Це допомагає мінімізувати негативний вплив кліматичних факторів на урожай.

Раніше були визначені оптимальні строки внесення азотних добрив під кукурудзу, що дозволяє комплексно підвищити врожайність цієї культури та забезпечити її всебічне живлення.