Поки українські аграрії підбивають підсумки втрат через стрімке подорожчання пального, у Франції вже запровадили фінансові заходи й оголосили стратегію переходу на електротехніку. Чи можуть українські виробники скористатися подібними підходами — у матеріалі розглянуто ключові рішення та наявні в Україні інструменти підтримки.
Про це розповідає AgroWeek
Ріст цін і його вплив на посівну
З початку 2026 року вартість дизельного пального в Україні зросла з приблизно 55 грн до 95 грн за літр, тобто на 40 грн за чотири місяці. Одночасно акциз на дизель підвищили з 215,7 до 253,8 євро за тисячу літрів. Через це паливо в структурі витрат весняно‑польових робіт займає до 30%.
Наслідки для кампанії посівної очевидні: посівна‑2026 уже відстає на 10–15 днів, а загальна вартість проведення сезонних робіт зросла орієнтовно на 15% і сягнула близько 700 млрд грн.
Заходи уряду Франції
У березні 2026 року французький уряд виділив €70 млн на підтримку аграріїв, рибалок і транспортників. Для фермерів передбачено окремі механізми: €14 млн у формі зниження податку на несільськогосподарський дизель, що відповідає знижці в 4 центи на літр. Додатково оголосили відстрочку сплати соціальних внесків і програму державних кредитів до €500 млн.
Паралельно Париж проголосив стратегію електрифікації сільськогосподарської техніки як довгостроковий крок зменшення залежності від дизелю.
Попри це обсягу підтримки виявилося недостатньо для частини фермерів: головна аграрна профспілка FNSEA вимагала виплат у розмірі 30 центів на літр, нагадуючи, що під час енергетичного шоку 2022 року фермери отримували по 15 центів на літр. У разі невиконання вимог профспілка погрожує акціями протесту з використанням тракторів на автострадах.
Досвід Франції поєднує короткострокову адресну підтримку з планами зниження залежності від викопного пального в довгостроковій перспективі.
Що зараз є в Україні
Прямої компенсації вартості пального для аграріїв в Україні наразі немає. Натомість діють суміжні інструменти підтримки галузі: держава компенсує 25% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки, на програму 2026 року виділено 1,8 млрд грн, а для аграріїв прифронтових територій компенсацію підвищено до 40%.
Програма пільгового кредитування «5‑7‑9%» продовжена до кінця 2027 року, а за даними Мінекономіки, паливо в структурі собівартості агропродукції становить 10–15%, проте у весняно‑польових роботах ця частка може сягати 30%.
Порівняння підходів показує: короткострокові фінансові вливання й податкові пільги можуть зменшити негайний тиск на прибутковість господарств, тоді як інвестиції в електрифікацію та модернізацію техніки створюють підґрунтя для зниження витрат у майбутньому. Для України ключовим залишається питання балансування між оперативною підтримкою фермерів цього сезону та фінансуванням трансформаційних проєктів за обмеженого державного бюджету.