Перехід на легальне насінництво може змінити прибутковість малих господарств: замість 50–60 тис. грн/га на соняшнику фермер на тій самій площі може отримати близько 240 тис. грн/га, вирощуючи насіння кукурудзи
Про це розповідає AgroWeek
Навіщо переходити на насінництво
Академік НААН Владислав Черчель під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів наголосив, що насінництво дає значно вищу рентабельність порівняно зі звичайним товарним вирощуванням зернових культур. За його розрахунками, якщо вирощувати кукурудзяну посівну одиницю в кількості щонайменше 120 одиниць на гектар і продавати її за мінімальною реальною ціною близько 2000 гривень за посівну одиницю, доходи з гектара можуть сягати 240 тисяч гривень.
Ціна посівної одиниці варіюється: від приблизно 1000 до 7000 гривень залежно від виробника та бренда, тому потенціал прибутку значно коливається, але навіть у консервативних підрахунках різниця з доходом від соняшнику суттєва. Черчель також звертає увагу, що навіть після витрат на доробку насіння фермер може отримати значний чистий прибуток
«Яка культура може покрити? Ніяка не може. Навіть якщо він половину віддасть на доробку насіння, залишиться 120 тисяч. Це дуже вигідно», – підраховує академік.
Натомість успішне насінництво вимагає іншого підходу до виробництва: високого рівня кваліфікації, уваги до агротехніки, спеціалізованого машинного парку та якісної доробки продукції.
Як організувати легальне виробництво і з чого почати
Черчель наголошує на необхідності легального насінництва. На ринку з’являється насіння, вирощене без ліцензій та сертифікації, і це підриває довіру та працю легальних виробників. Легальне виробництво захищає інтереси і виробника, і покупця, гарантуючи сортові властивості та якість.
Для переходу на насінництво фахівець радить дотримуватись кількох кроків:
- отримати консультацію в Інституті зернових культур НААН і визначити придатні гібриди;
- починати з невеликих площ, щоб опанувати технологію і мінімізувати ризики;
- оформити всі необхідні ліцензії та сертифікати;
- інвестувати в доробку та якісне обладнання — без цього неможливо вийти на ринок із конкурентним продуктом;
- знайти надійних партнерів для реалізації готового насіння.
Інститут зернових культур НААН активно співпрацює з фермерами: до війни мав понад 6 тисяч ділянок гібридизації, співпрацював з великими господарствами (зокрема Ростагро, Маєс, Перлина Поділля та іншими) і намагався розширити мережу партнерів навіть попри скорочення роботи в регіонах, де відбуваються бойові дії. Наразі співпраця відновлюється і розширюється, зокрема на Західній Україні.
Інститут виробляє й інші насіннєві продукти: батьківські компоненти гібридів кукурудзи, озимий ячмінь, озиму пшеницю, ярий ячмінь та сочевицю (зареєстровано шість сортів). За словами Черчеля, насінництво складає приблизно половину прибутків установи.
Крім насінництва, інститут надає наукові послуги: випробування селекційних розробок, у розпорядженні є селекційна сівалка, селекційний комбайн та дві лабораторії для оперативного збору й обробки даних, що дозволяє замовляти комплексні дослідження та випробування.
Експерти вважають, що для малих фермерських господарств насінництво — один із найперспективніших напрямів, що може забезпечити в кілька разів вищу рентабельність порівняно з традиційним товарним виробництвом за умови професійного та легального підходу