Українські молочні заводи зіткнулися зі значним скороченням виробництва сиру через рекордне зростання імпорту, насамперед з Польщі. За перший квартал цього року обсяг завезених з-за кордону сирів зріс на 25–30%, а їхня частка на полицях українських магазинів досягла 50%. Для порівняння, наприкінці 2024 року цей показник становив лише 37%. Близько 80% імпортованого сиру припадає саме на польську продукцію.
Про це розповідає AgroWeek
Українські виробники втрачають ринок через ціновий тиск
У зоні найбільшого ризику перебувають тверді та напівтверді сорти сирів — традиційний продукт для українських підприємств.
«Так, наприклад, виробництво сиру ТМ «КОМО» вже скоротилось на 30%, аналогічна ситуація і в інших виробників цієї галузі», – зазначила генеральна директорка ПрАТ «Дубномолоко» (ТМ «КОМО») Агнеса Монашко.
Головною перевагою імпортних сирів залишається нижча ціна. Українські виробники не можуть швидко адаптуватися до цінових коливань і наслідків війни. У 2024 році стрімке зростання попиту на вершкове масло в Європі підштовхнуло ціни на молочну сировину в Україні вгору — у четвертому кварталі сировина подорожчала на 40%. Це призвело до підвищення собівартості сиру, де 90% становить молоко. Втім, для кінцевого споживача ціна не зросла на відповідний відсоток, що змусило виробників працювати зі збитками.
У першому кварталі 2025 року, навіть після деякого зниження цін на сировину, імпортний сир залишався дешевшим через державну підтримку у ЄС. Зростання імпорту та зниження попиту на вітчизняну продукцію спричиняє подальше скорочення виробництва, створюючи ефект доміно в галузі. Як зазначає Агнеса Монашко, скорочення виробництва підвищує витрати на одиницю продукції, а це знову ж таки веде до подорожчання і втрати конкурентоспроможності.
Конкуренція, контрабанда та шляхи виходу з кризи
Навіть за однакової ціни українські споживачі часто надають перевагу імпортним срам, вважаючи їх якіснішими. Однак експерти галузі підкреслюють, що українська продукція також має європейські сертифікати якості. Дмитро Чернов, очільник Ardis Group, зазначає, що успіх польського сиру зумовлений не лише ціною, а й державною підтримкою та чіткою стратегією розвитку молочної галузі.
Серед додаткових викликів експерти називають «сірий» імпорт. За оцінками, щомісяця в Україну потрапляє до 1000 тонн сирів, завезених як приватний імпорт, але фактично реалізованих у роздрібній торгівлі.
«Інколи продавці навіть не змінюють польські етикетки. «Сірий» імпорт суттєво демпінгує ціни. Хтось сир купив, завіз без сплати ПДВ та виклав на 20% дешевше, за інші бренди. Через це вітчизняні виробники також отримують збитки», – розповів виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.
Також на ринок впливає тіньовий сектор виробництва молока — більшість обсягів виробляється населенням, але лише незначна частка потрапляє на заводи легально. Така продукція може бути небезпечною для здоров’я через відсутність контролю.
Для підтримки галузі держава вже запускає окремі програми підтримки, зокрема гранти для утримання худоби та дотації через Державний аграрний реєстр, однак цього недостатньо для конкурентної боротьби з імпортом. Арсен Дідур пропонує переглянути програму «Національного кешбеку», збільшивши його для молочної галузі із 10% до 30% — особливо для виробників сиру. Експерти наголошують: без системної підтримки, маркетингової політики та боротьби з контрабандою Україна ризикує втратити вітчизняне сирне виробництво, що негативно вплине на економіку та ринок праці.