Великодній тиждень, що слідує за Вербною неділею та передує Великодню, займає особливе місце в календарі українського селянина. Цей період, відомий в народі як Страсний тиждень, має значне значення не лише для духовного життя, але й для сільськогосподарських робіт. З давніх-давен українські господарі дотримувалися певних правил та прикмет, які допомагали їм планувати весняні роботи та передбачати майбутній урожай.
Про це розповідає AgroWeek
Сільськогосподарські традиції та заборони
Страсний тиждень в українській традиції був часом, коли певні види робіт у полі та на городі або заохочувалися, або суворо заборонялися. Так, у Чистий четвер, що у 2025 році припадає на 17 квітня, господарі намагалися виконати особливі ритуали, спрямовані на майбутній урожай. Традиційно в цей день сіяли мак, вважаючи, що він буде захищений від шкідників і принесе щедрий урожай. Також існував звичай обходити поля з хлібом і свяченою водою, щоб захистити майбутні посіви від негоди та шкідників.
У Страсну п’ятницю категорично заборонялося працювати із землею: орати, копати, садити. Натомість, Великодня субота вважалася сприятливим днем для певних видів садових робіт. Вважалося, що культури, засіяні в цей день, будуть особливо плідними, хоча важка фізична праця все ж була небажаною.
Великодні прикмети для землеробів
Наші предки уважно спостерігали за погодою під час Великоднього тижня, виводячи з неї прикмети для майбутнього врожаю. Наприклад:
- Якщо на Страсному тижні погода ясна і тепла – літо буде сприятливим для хліборобства.
- Дощ на Страсну п’ятницю віщував дощове літо і можливі проблеми зі збором зернових.
- Повний місяць під час Великодня пророкував добрий урожай фруктів.
- Якщо перший день після Великодня (Світлий понеділок) сонячний – вродить багато ягід.
Особливе значення мали пророцтва погоди, які могли вплинути на строки посівних робіт.
“Яка погода на Великдень, така й на Трійцю”
– зазначали українці, плануючи свої господарські справи.
Сучасні агропрактики, що зберігають традиції, показують, що незважаючи на активний розвиток аграрних технологій, деякі українські фермери досі поєднують традиційні знання з сучасними методами ведення господарства. Багато фермерських господарств, особливо родинних та малих, враховують народний календар при плануванні своїх робіт.
Із Великоднім періодом також пов’язані традиції приготування ґрунту для посівів та благословення майбутнього врожаю. В деяких регіонах України й сьогодні практикується освячення зерна для посіву на Великдень або зберігання великодньої шкаралупи для захисту рослин від шкідників.
Народна мудрість говорить:
“Як посієш до Великодня – збереш врожай доволі, а посієш після Великодня – збереш сім колосків з поля”
. Ця приказка свідчить про важливість своєчасного початку сільськогосподарських робіт відносно великодніх свят.
Таким чином, Великодній тиждень для українського селянина завжди був періодом, коли духовне життя тісно перепліталося з господарським, а релігійні практики підтримували сільськогосподарську діяльність. Ці традиції, збережені протягом століть, демонструють глибинний зв’язок українців із землею та їхню повагу до природних циклів.