Уряд України ухвалив рішення встановити нульову квоту на експорт брухту чорних металів у 2026 році, що розглядається як стратегічно важливий крок для підтримки вітчизняної металургії. Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголосив, що це рішення допоможе стабілізувати ситуацію в галузі та забезпечить державі додаткові фінансові надходження.
Про це розповідає AgroWeek
Причини обмеження експорту металобрухту
У постанові Кабінету Міністрів №1795, ухваленій 31 грудня 2025 року, зазначено, що останніми роками експорт металобрухту з України демонстрував стрімке зростання. Це негативно впливало на безпеку металургійної промисловості, призводило до дефіциту сировини на внутрішньому ринку та ускладнювало роботу підприємств галузі.
Особливу увагу приділено тому, що частина поставок до країн Європейського Союзу фактично дозволяла експортерам уникати сплати вивізного мита у розмірі €180 за тонну. Український металобрухт реекспортувався через держави ЄС до Туреччини та Індії, внаслідок чого державний бюджет втрачав мільярди гривень, а металургійні комбінати стикалися з нестачею стратегічної сировини.
«Укрметалургпром» вітає державницьке та вольове рішення Кабінету Міністрів України щодо тимчасового обмеження експорту брухту чорних металів. 31 грудня 2025 року Уряд України ухвалив постанову № 1795, якою на 2026 рік запроваджується нульова квота на експорт металобрухту», – ідеться в заяві ОП «Укрметалургпром».
Вигоди для економіки та галузі
Олександр Каленков підкреслив, що залишення металобрухту всередині країни дозволяє металургійним підприємствам виготовляти готову продукцію, експортувати її та забезпечувати валютні надходження до бюджету. За експертними оцінками, кожна тонна металобрухту, перероблена в Україні, приносить бюджету від 14 до 15 тисяч гривень податків. Водночас експортери, працюючи переважно у тіні, сплачували державі лише близько 100 гривень з тонни.
Тимчасове обмеження експорту, на думку Каленкова, є критично необхідним для економічної стабільності країни та забезпечення фронту ресурсами. Він також акцентував увагу на важливості переробки брухту для декарбонізації промисловості, особливо після впровадження Євросоюзом із січня 2026 року механізму вуглецевого коригування на кордоні (CBAM), який передбачає додаткові мита на імпорт вуглецевмісної продукції, зокрема сталі.
Каленков зауважив, що Брюссель, на жаль, не зробив винятку для України в питанні запровадження цього тарифу. Залучення металобрухту у виробничий цикл допоможе українській металургії зменшити обсяги викидів CO₂, що є важливим для конкурентоспроможності українських виробників на європейському ринку.