Українські фермери вже зібрали близько 31,5 млн тонн зернових і зернобобових культур, що становить майже 70% від запланованих посівних площ. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, врожайність цього року практично не відрізняється від минулорічних показників, що є позитивною новиною для галузі. Водночас аграрії стикаються з новими викликами — обмеження з боку ЄС щодо введення мит і квот звужують можливості експорту пшениці, а українське законодавство створює додаткові бар’єри для вивезення ріпаку та сої.
Про це розповідає AgroWeek
Врожайність та експорт: ситуація станом на жовтень 2025 року
Особливо вдалим цього року став збір пшениці — 22,5 млн тонн. Цей результат вражає, враховуючи складні умови, у яких працюють аграрії, зокрема воєнний стан, постійні обстріли, посуху та весняні заморозки. Для внутрішнього споживання країні потрібно близько 6–7 млн тонн, усе інше планується відправити на експорт. Однак темпи експорту поки що відстають від минулого року: наразі за кордон поставлено трохи більше 6 млн тонн, тоді як у цей же період торік обсяг експорту перевищував 10 млн тонн.
«Урожай пшениці склав 22,5 млн тонн. Це дуже хороший результат, зважаючи на умови війни, постійні обстріли, посуху та весняні заморозки. Для внутрішнього споживання нам вистачає 6–7 млн тонн, решта буде спрямована на експорт. Тому Україна й надалі залишатиметься важливим гравцем на світовому ринку. Водночас цього маркетингового року ми відстаємо по темпам експорту – на сьогодні відправлено трохи більше 6 млн тонн проти понад 10 млн торік», – наголосив заступник голови ВАР.
Нові правила експорту та проблеми з ріпаком і соєю
Географія постачання української агропродукції зазнала певних змін. Через зміну позиції Європейського Союзу щодо квот і мит, цьогорічний обсяг експорту пшениці до ЄС може скоротитися до 1,5 млн тонн, порівняно з понад 4 млн тонн минулого сезону. Зменшення квот може зачепити і експорт кукурудзи, хоча через відсутність мит прогнозуються кращі показники цього зерна. Варто зазначити, що минулого року половина всієї української кукурудзи, а це близько 13 млн тонн, була експортована саме до європейських країн. Крім ЄС, важливими залишаються ринки Азії, Близького Сходу та Африки, які продовжують активно закуповувати українську продукцію.
«Експорт змінюється через коригування позиції ЄС щодо мит та квот. Якщо у 2022–2023 роках і на початку 2024-го Україна суттєво наростила поставки зернових до ЄС, то нинішнього сезону очікується значно менший експорт пшениці через межі квоти — 1,5 млн тонн проти понад 4 млн тонн минулого сезону. Певні обмеження можуть торкнутися й кукурудзи, однак через відсутність мит у ЄС ми прогнозуємо кращі показники її експорту. Нагадаю, що торік близько 50% української кукурудзи, а це 13 млн тонн, було поставлено саме на європейський ринок. Водночас для нас залишаються пріоритетними й інші напрямки — Азія, Близький Схід та Африка, яка нині активно закуповує українську продукцію».
Окремою проблемою для експортерів залишається ситуація з ріпаком і соєю. Новий закон дозволяє вивозити ці культури без 10% мита за умови, що вони вирощені самим підприємством. Однак відсутність чітких перехідних положень та механізму підтвердження походження продукції призвела до того, що митниця блокує експорт і змушує виробників сплачувати мито. У результаті багато експортерів тимчасово призупинили свою діяльність. Всеукраїнська аграрна рада разом із профільними міністерствами працюють над врегулюванням цієї ситуації, і аграрії очікують на якнайшвидше ухвалення відповідної постанови.