Аграрний сектор України опинився перед новими економічними викликами у процесі євроінтеграції. Одним із найважливіших питань стало впровадження європейського переліку дозволених засобів захисту рослин (ЗЗР), що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині активно використовуються на українських агропідприємствах.
Про це розповідає AgroWeek
Фінансові наслідки переходу на європейські стандарти
За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською аграрною радою спільно з аналітичним центром Smart Country, щорічні мінімальні втрати агросектору України від переходу на стандарт ЄС щодо ЗЗР можуть перевищити $500 млн. Основними статтями втрат є:
- зменшення вартості врожаю — $202,7 млн;
- зростання витрат на засоби захисту рослин — $297,6 млн;
- підвищення вартості внесення ЗЗР — $7,6 млн.
Ці зміни призведуть до помітного зниження прибутковості аграрного виробництва — до 30% залежно від культури, що вирощується.
Особливі ризики для ключових експортних культур
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов підкреслює, що найбільше від нововведень постраждають середні та дрібні аграрії, для яких втрата частини доходу може стати критичною. Він зазначає, що особливо складна ситуація очікує виробників таких культур, як ріпак, озима пшениця та соняшник, які становлять значну частку українського аграрного експорту.
«Це дуже суттєво і може призвести до того, що точка беззбитковості посунеться, і в несприятливі роки багато господарств працюватимуть у збиток. Від нововведень найбільше постраждають середні та дрібні аграрії», — пояснив він.
Крім того, фахівці наголошують на підвищенні ризиків, пов’язаних з розвитком резистентності шкідників. Через обмеження у використанні ефективних засобів захисту рослин виникає небезпека їх неконтрольованого поширення. Така ситуація може зробити вирощування окремих культур економічно невигідним.
«Для ріпаку, озимої пшениці та соняшнику ми маємо достатньо суттєву проблему в зв’язку з цією забороною. Ці втрати складають значну частину прибутку від їх вирощування. До того ж подальше прискорене зростання резистентності шкідників та їх розповсюдження через недостатній рівень контролю з боку дозволених препаратів можуть зробити їх виробництво повністю збитковим. У цьому плані дуже симптоматично, що європейські переробники змушені імпортувати ріпак з України, оскільки європейські фермери вже не здатні забезпечити попит на нього», — підкреслив Михайло Соколов.