Україна утримала четверту позицію серед провідних експортерів кукурудзи на глобальному ринку у 2024 році, забезпечивши експорт на суму $5,07 млрд. Цей показник дорівнює 12,6% від загального світового експорту кукурудзи та складає 20,5% від усього аграрного експорту України.
Про це розповідає AgroWeek
Світовий рейтинг та основні ринки збуту
До п’ятірки найбільших експортерів кукурудзи цього року увійшли Сполучені Штати Америки ($14,12 млрд), Бразилія ($8,18 млрд), Аргентина ($7,17 млрд), Україна ($5,07 млрд) та Європейський Союз ($1,16 млрд).
Основним напрямком реалізації української кукурудзи став Європейський Союз, який закупив 49% експорту. Значними споживачами також були Туреччина (12%), Китай (11%), Єгипет (11%) та Ізраїль (3%).
Відновлення морської логістики та географія експорту
Після зменшення ролі морських портів у 2022–2023 роках, коли на морську логістику припадало лише 56-64% експорту через повномасштабне вторгнення росії, у 2024 році відзначено повернення домінування морських шляхів. Завдяки роботі українського морського коридору частка морської логістики зросла до 84%. Альтернативні маршрути, зокрема дунайські порти та «Шляхи солідарності», у попередні роки забезпечували понад 40% експорту, але зараз їхня частка зменшилася.
Динаміка валютних надходжень від експорту кукурудзи демонструє позитивну тенденцію. Якщо у 2023 році цей показник становив $4,97 млрд після рекордних $5,9 млрд у 2021–2022 роках, то вже у 2024 році обсяги експорту знову зросли. Це свідчить про поступове відновлення стабільних поставок через чорноморські порти Великої Одеси.
Географія експорту залишається збалансованою: попри лідерство ЄС як найбільшого покупця, Україна здійснює поставки до 62 країн світу. Значна частина продукції орієнтована на ринки Азії, Африки та Близького Сходу, що забезпечує глобальну присутність української кукурудзи.
“Кукурудза залишається однією з важливих експортних позицій українського агросектору, формуючи близько 20% від усього аграрного експорту. Збереження 4-го місця у світі серед експортерів підкреслює стійкість галузі та її здатність адаптуватися до складних умов. Відновлення та подальше нарощування експорту напряму залежить від стабільності морських логістичних шляхів та збереження доступу до ключових ринків збуту.”