Україна втрачає власну свинину: імпорт і криза галузі

Україна втрачає власну свинину

Українське свинарство опинилося під серйозним тиском: падіння закупівельних цін, подорожчання собівартості, вимоги ЄС і блекаути ставлять під загрозу роботу багатьох господарств

Про це розповідає AgroWeek

Минулі роки для галузі були суперечливими: на початку зростання цін на живець давало надію на кращі прибутки, але водночас дедалі дорожчала собівартість виробництва. Наприкінці 2025 року ціни на свиней забійних кондицій відкотилися до рівня травня 2024 року, хоча за цей час витрати на корми, добавки та енергію значно зросли.

З 2026 року в Україні почали впроваджуватися європейські вимоги щодо благополуччя тварин, що вимагає додаткових інвестицій і перегляду бізнес-моделей для багатьох виробників. До того ж регулярні обстріли російських окупантів і пов’язані з ними блекаути змушують фермерів витрачатися на автономну генерацію та заходи з енергозабезпечення, що ще більше підвищує собівартість м’яса.

Як минув 2025 рік для свинарів

Упродовж більшої частини 2025 року внутрішнє виробництво свинини скорочувалося, що тимчасово підвищувало ціни і рентабельність найбільш ефективних господарств. За попередніми оцінками, обсяги виробництва зменшилися приблизно на 15–16%, через що середньорічні закупівельні ціни на живець зросли.

«Упродовж перших трьох кварталів закупівельні ціни на свиней забійних кондицій демонстрували позитивну динаміку, адже обсяги внутрішньої пропозиції були слабшими, ніж минулого року. Так, менше виробництво свинини, на 15-16% за попередніми оцінками, сприяло підвищенню середньорічних цін на живця з 59,4 до 85,5 гривень за кілограм з урахуванням ПДВ», – повідомляє Бондарська.

Паралельно з підвищенням цін зростали і витрати: дорожчали кормові культури, білкові інгредієнти, вітаміни та добавки. Інфляція вплинула на всі статті витрат, а дефіцит кадрів підняв оплату праці. Часті відключення електроенергії змушували використовувати дизель-генератори, що значно підвищувало витрати на енергію та впливало на продуктивність тварин.

У четвертому кварталі спостерігалося просідання цін: під кінець року закупівельна ціна живця знизилася до приблизно 70,3 гривень за кілограм, через що чимало господарств опинилися на межі окупності або поза нею.

Імпорт, експорт та загрози для внутрішнього ринку

Тенденція до скорочення експорту і одночасного стрімкого зростання імпорту стала серйозним викликом. У 2025 році експорт свинини знизився до 2 457 тонн проти 3 081 тонн у 2024-му. Натомість імпорт підскочив у 13,4 раза — до 30,8 тисяч тонн, при цьому понад половина імпортованої свинини була датського походження (57,5%), далі — польська (18,6%) та нідерландська (8,3%).

Для європейських експортерів 2026 року діє збільшена квота на поставки свинини до України — 45 тисяч тонн замість попередніх 20 тисяч, що потенційно може посилити тиск імпорту на вітчизняних виробників. Водночас значення імпортних поставок для м’ясопереробки залежатиме від співвідношення внутрішніх та європейських котирувань і від того, наскільки економічно вигідно завозити окремі частини м’яса, з урахуванням логістики та валютних ризиків.

Попри зростання імпорту, у січні 2026 року поставки залишалися дуже високими — 3,4 тисячі тонн, що в 10,5 раза більше за аналогічний місяць 2025 року; на ці закупівлі витрачено близько 7,5 мільйона доларів, що в 12,3 раза більше порівняно з попереднім роком.

Загалом попит на свинину в Україні залишається відносно стабільним, однак сезонні коливання, зниження купівельної спроможності населення та обмеження в енергопостачанні впливають на торговельну активність роздрібної торгівлі.

Постійним фактором ризику для галузі лишається африканська чума свиней (АЧС). Хвороба не загрожує людині, але спричиняє значні втрати серед тварин, і в разі виявлення доводиться знищувати поголів’я. У 2025 році в Україні зафіксували 52 випадки АЧС проти 85 у 2024-му; понад 65% випадків минулого року виявлено у дикій фауні, що ускладнює експортні можливості, адже країна зберігає АЧС-позитивний статус.

В умовах блекаутів виробникам доводиться інвестувати в автономну генерацію та резервні рішення. Це підвищує витрати, ускладнює роботу м’ясопереробних підприємств та скорочує активність боєнь. Втрата прогнозованості цін і витрат робить довгострокове планування майже неможливим і загрожує закриттям частини господарств.

Експерти прогнозують, що у короткостроковій перспективі ціни на живець мають стабілізуватися на рівні близько 61–62 гривень за кілограм із можливими коливаннями, а з весняним потеплінням та покращенням ситуації в енергетиці може розпочатися поступове зростання. Проте поки що низька закупівельна вартість не гарантує відповідного зростання цін у роздрібі, оскільки маржі переробників і роздрібних мереж формують додаткові витрати та ризики.

У магазинах ціни на свинину в 2025 році коливалися: на початку року середня вартість кілограма становила близько 266 грн, влітку певні позиції піднімалися до 330–370 грн/кг, а на початку 2026 року ошийок на столичному ринку котирувався біля 330 грн/кг. Ритейлери вважають, що без суттєвих змін вартості палива, курсу валют та інших ключових факторів великого стрибка цін не буде.

Підсумовуючи, галузь свинарства в Україні наразі проходить через складний період, поєднуючи внутрішні економічні виклики, зовнішній конкурентний тиск і наслідки війни. Без державної підтримки, адаптації до євронорм і інвестицій у енергонезалежність частина господарств ризикує припинити діяльність, а внутрішній ринок — змінити структуру пропозиції на користь імпорту та більш дешевих видів м’яса.