За прогнозом Rabobank, світовий ринок птахівництва в 2026 році збережеться в зоні позитивної динаміки, проте зростатиме дещо повільнішими темпами, а виробникам доведеться працювати в умовах підвищеної ринкової нестабільності.
Про це розповідає AgroWeek
Прогнози зростання та драйвери попиту
Глобальне виробництво м’яса птиці у 2026 році, за оцінками аналітиків, збільшиться приблизно на 2,5% після трьох років поспіль із приростом близько 3%. Серед ключових факторів зростання називають відсутність культурних обмежень у споживанні курятини, економічне відновлення в країнах Азії, Африки й Латинської Америки, а також конкурентні ціни на тлі дефіциту яловичини та яєць.
Додатково ринок підтримує зміна споживчих звичок: попит на зручні, різноманітні й корисні продукти сприяє збільшенню споживання птиці. Також аналітики звертають увагу на зростаюче використання препаратів GLP-1 для зниження ваги, у раціонах пацієнтів яких курятина часто рекомендована як базовий джерело білка.
Ризики надвиробництва та зовнішні загрози
Rabobank застерігає про ризик надвиробництва: оптимізм у прогнозах для Європи, США, Китаю та Індії може стимулювати швидке нарощування обсягів виробництва, що вимагатиме більш збалансованого підходу до темпів росту.
Серед ключових джерел нестабільності фігурують геополітичні чинники та грип птиці. Поточна напружена епізоотична ситуація в Північній півкулі здатна суттєво вплинути на виробництво й торгівлю у разі подальшого поширення вірусу. Також геополітичні процеси, зокрема можливі нові торговельні угоди чи мирні домовленості щодо України, можуть змінити глобальні торговельні потоки.
Світова торгівля продукцією птахівництва, за прогнозами, зросте на 1,5–2%, що відстає від загального темпу розвитку ринку. Такі показники відображають посилення політик продовольчої безпеки та орієнтацію на внутрішнє виробництво. Найкращі позиції для нарощування експорту мають Бразилія та Китай, але навіть вони залишаються вразливими до ветеринарних і геополітичних ризиків.
Отже, галузь очікує інерційного зростання, проте довгострокова стабільність залежатиме від вміння виробників і торговельних партнерів контролювати епізоотії та коригувати обсяги випуску відповідно до змін глобального попиту.