Світовий ринок сої зазнав значного цінового тиску через рекордні врожаї у Південній Америці. У 2025 році Бразилія зібрала 170 млн тонн сої, що істотно більше за минулорічний показник у 155 млн тонн, а Аргентина втримала рівень виробництва на позначці 49 млн тонн. Такий приріст обсягу врожаю призвів до суттєвого зростання пропозиції сої, соєвої олії та шроту, що спричинило зниження цін як на внутрішніх, так і на світових ринках.
Про це розповідає AgroWeek
Падіння цін у Китаї та Україні
На тлі активного імпорту бразильської сої Китай у травні зафіксував падіння цін на соєвий шрот на 14%. Український ринок також відреагував на глобальні тенденції: за останній тиждень переробники, з огляду на зниження експортного попиту на шрот, зменшили закупівельні ціни на сою з ГМО на 500-700 грн/т. Станом на червень 2025 року ціни досягли рівня 17000-17200 грн/т із доставкою на завод, тоді як експортні ціни попиту в портах впали до 17900-18000 грн/т або 382-384 долари за тонну. При цьому кількість трейдерів, які здійснюють закупівлі, помітно зменшується.
Схожа ситуація спостерігається і на ринку сої без ГМО: експортні ціни попиту знизилися до 425-430 доларів за тонну (20000-20400 грн/т з доставкою в порт). При цьому кількість компаній, що готові купувати таку продукцію, теж скорочується через ускладнення реалізації на світових ринках.
Глобальні фактори та цінові тенденції на біржах
На Чиказькій біржі липневі ф’ючерси на сою за тиждень знизились на 2,1% – до 382 доларів за тонну (на 0,5% за місяць), а листопадові ф’ючерси впали до 375 доларів за тонну. Тим часом липневі ф’ючерси на соєву олію зазнали ще більшого скорочення – на 5,8%, до 1030 доларів за тонну (мінус 4% за місяць). Це відбувається на тлі невизначеності у торговельних відносинах між США та Китаєм, а також через рішення адміністрації Трампа щодо квот виробництва біопалива у США з 2026 року.
Наразі у США розробляється мандат на обов’язкове змішування біопалива зі звичайним пальним з 2026 року. Частина нафтової галузі виступає проти підвищення квоти, оскільки це могло б стимулювати попит на сільськогосподарську продукцію, котрий скоротився після введення мит проти Китаю. Водночас, за даними USDA, Китай ще не розпочав закупівлю сої, пшениці чи кукурудзи нового врожаю зі США.
Збільшення попиту всередині країни є основним пріоритетом для виробників, промислових груп та трейдерів, оскільки наразі експортні продажі сої нового врожаю на 79% поступаються середньому 5-річному показнику, що збільшує проблеми в аграрній галузі.
Через великі поставки зернових на світовий ринок індекс цін на зерно знизився більш ніж на 40% порівняно з піковим рівнем 2022 року. Крім того, поголів’я великої рогатої худоби у США скоротилося до мінімального рівня з 1950-х років, що також негативно впливає на попит на зерно для кормів.
Крупні аграрні компанії, такі як ADM, Bunge Global, Cargill Inc, а також торгові об’єднання, зокрема Clean Fuels Alliance America, виступають за встановлення з 2026 року обов’язкового обсягу виробництва біодизеля (RVO) на рівні не менше 5,25 млрд галонів, що на 60% перевищує показник 2025 року.
Станом на початок червня у США засіяно 84% запланованих площ під соєю (при середньому п’ятирічному показнику у 80%), а сприятливі погодні умови створюють потенціал для подальшого зниження цін.
Європейський Союз залишається надзвичайно залежним від зовнішніх постачань сої: вирощуючи близько 3 млн тонн на рік, країни ЄС потребують додаткового імпорту близько 33 млн тонн бобів.