Сценарії розвитку торговельних відносин України з ЄС

Продовження режиму торгівлі з ЄС: Україна бачить два сценарії розвитку подій

Європейська комісія та Європейський Союз поки не мають чіткої позиції щодо майбутніх торгових взаємовідносин з Україною в рамках автономних торговельних заходів (АТЗ). У цьому контексті Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль у інтерв’ю зазначив, що відсутність ясності у прогнозах щодо режиму торгівлі з ЄС після червня 2025 року змушує українських виробників шукати альтернативні ринки.

Про це розповідає AgroWeek

«Що менше наша продукція буде “нависати” над європейськими країнами, то легше буде вести переговори. Наприклад, 36% нашого агроекспорту 2021 року постачалося до ЄС. Потім почалася широкомасштабна війна, виникли проблеми з морським коридором. У якийсь період на європейський ринок почало надходити до 73% української агропродукції просто тому, що більше не було куди», — повідомив він.

Міністр підкреслив, що у 2024 році частка агроекспорту до ЄС скоротилася до 52%. «Ми знижуємо частку ЄС у географії експорту й шукаємо йому альтернативу. Водночас пам’ятаємо, що ринок ЄС є преміальним за цінами, зручним у плані логістики і життєво необхідним нашим виробникам, щоб тримати їх у тонусі щодо якості продукції», — зазначив Коваль.

Основні сценарії розвитку

Віталій Коваль описав два основних сценарії розвитку ситуації. «Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики артикулює в перемовинах, — війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз 7. Другий сценарій, який обговорюється в кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути завезені до ЄС. Так, ідеться про квоти, але переглянуті й суттєво збільшені», — розповів він.

Наприклад, за словами Коваля, до війни Україна могла постачати до ЄС 20 тис. т цукру. «Проте для України це дуже мало — лише кілька робочих днів наших заводів», — додав він, акцентуючи на важливості пошуку нових ринків.

Нові ринки збуту

Водночас міністр зазначив, що вже спостерігається зростання експорту до нових напрямків. Експорт до Африки, наприклад, вже досяг $2,6 млрд. Крім того, нарощуються постачання на Близький Схід, до Південно-Східної Азії, активно розвивається співпраця з Малайзією, Індонезією та Бангладеш.