Строки сівби ярих культур через потепління зміщуються до ранніх термінів

Строки сівби ярих культур через потепління зміщуються до надранніх

Погода у другій декаді березня на Львівщині відзначалася різкими коливаннями середньодобових температур повітря, які варіювалися від 10,7°С до -1,2°С. Уночі ґрунт промерзав на глибину 3-6 см.

Про це розповідає AgroWeek

За даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, опади у вигляді дощу та мокрого снігу випали в кількості 17,5 мм, що становить 125% норми для цієї декади. Внаслідок цього у регіоні утворився нестійкий сніговий покрив висотою до 1-2 см.

Вплив низьких температур на вегетацію

Встановлення середньодобових температур нижче біологічного мінімуму призвело до припинення вегетації. Проте весняний заморозок, який досягнув -7°С, не завдав шкоди озимій пшениці. Натомість рослини ячменю озимого зазнали хлорозу листя.

«Впродовж останніх років через потепління строки сівби ярих сільськогосподарських культур зміщуються до надранніх, що не є винятком і цієї весни. Високі температури, а також невелика кількість або відсутність опадів у попередні періоди підштовхнули аграріїв до сівби ранніх ярих зернових. Проте зростають ризики раптового зниження температур, що спостерігалось 18 березня», — зазначають у інституті.

Стан сівби у регіоні

Науковці підкреслюють, що всі ранні ярі зернові є доволі холодостійкими. Сходи вівса можуть витримувати весняні заморозки до -3…-5 °С, ячменю — до -3…-4 °С, а яра пшениця здатна витримати заморозки до -13 °С у період проростання зерна. Проте мінусові температури під час проростання можуть негативно позначитися на подальшому розвитку рослин.

Станом на 18 березня в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно ранніх зернових на площі 2,74 тис. га, що складає 6,7% від прогнозу. Зокрема, площа посівів пшениці ярої становить 2,30 тис. га (13,6%), ячменю ярого — 0,24 тис. га (2,1%), а вівса — 0,20 тис. га (1,6%).