Україна завершує 2025 рік із показниками економіки, які перевершили початкові прогнози, незважаючи на складні обставини повномасштабної війни. Економічна система держави демонструє стійкість, зберігаючи макроекономічну стабільність навіть за умов значних викликів.
Про це розповідає AgroWeek
Динаміка ВВП та інфляції: оцінки й прогнози
Міністерство економіки України прогнозує зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2025 році на рівні 2,7%. Хоча цей показник нижчий порівняно з минулим роком, зростання все ж зберігається. Національний банк оцінює можливий приріст ВВП у 4,3%, тоді як інвестиційна група ICU пропонує проміжний варіант — 3,4%.
Водночас інфляція поступово сповільнюється. Національний банк оновив прогноз інфляції на 2025 рік до 9,2%, хоча у липні цей показник становив 9,7%. У вересні річна інфляція дорівнювала 11,9%, а базова – 11%. Високі витрати бізнесу, подорожчання енергоресурсів та збільшення логістичних витрат підтримують ціновий тиск, тому відчутний рівень інфляції для пересічних споживачів може бути вищим за офіційний. За оцінкою ICU, до кінця року інфляція може знизитися до 7% за сприятливих умов з енергетикою, курсом гривні та світовими цінами на продовольство.
Курс гривні, валютний ринок та зовнішня підтримка
У 2025 році офіційний курс долара США по відношенню до гривні зріс лише на 2,3–3,5%, досягнувши максимуму у 43–43,5 гривні за долар наприкінці року. Це свідчить про помірну девальвацію. Національний банк продовжує політику керованої гнучкості курсу, що забезпечує відсутність різких коливань на валютному ринку. Середньорічний курс оцінюється на рівні 43 гривень за долар, а до кінця року можливе послаблення до 45 гривень, що збігається із закладеним у держбюджеті показником.
Курс євро визначається глобальним співвідношенням валют і за рік зріс на 13,2–16,7%, що відчутніше, ніж у випадку з доларом. Попит на валюту в грудні виявився у 1,5–2 рази нижчим за звичайний для цього періоду рівень — громадяни обережніше ставляться до витрат через енергетичні та воєнні ризики. Ринок залишається спокійним, без панічних настроїв чи різких стрибків попиту.
«Після сповільнення інфляції у другому півріччі регулятор може бути відкритішим до помірної девальвації».
Утримання балансу між жорсткою фіксацією курсу та різкою девальвацією є ключовим завданням Національного банку. Надмірно жорстка політика може призвести до дефіциту валюти, а різке послаблення — до прискорення інфляції.
Критично важливою залишається зовнішня фінансова підтримка. У 2025 році Україна потребує $38,4 млрд зовнішнього фінансування, що менше за минулорічний показник. Від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг допомоги перевищив $100 млрд. Зовнішні ресурси покривають майже всі невоєнні видатки бюджету, забезпечують соціальні виплати, відбудову інфраструктури та підтримку державних сервісів. Однак стабільність такої підтримки у майбутньому залежить від політичної волі країн-донорів, і Україна не може розраховувати на неї безкінечно.
Відчуття економічного зростання: парадокси та перспективи
Попри позитивні макроекономічні показники, більшість українців не відчувають зростання економіки. Реальні доходи населення зростають повільніше за інфляцію, купівельна спроможність знижується, а ціни в магазинах підвищуються швидше, ніж зарплати. Це пов’язано з тим, що зростання ВВП забезпечують переважно військове виробництво, постачання озброєння та відновлення інфраструктури, а не сектори, безпосередньо пов’язані з добробутом домогосподарств.
Перспективи економіки значною мірою визначаються безпековою ситуацією. У разі припинення бойових дій можливе повернення інвестицій та масштабна відбудова, що дозволить громадянам відчути покращення. Наразі ж більш імовірним виглядає сценарій продовження війни як мінімум у першій половині наступного року. Це означає повільне зростання, помірну інфляцію та стабільний курс за умов збереження партнерської підтримки.
Україна продемонструвала здатність до економічної адаптації у четвертий рік війни, забезпечуючи функціонування системи та зберігаючи основи для подальшого відновлення, навіть якщо рівень добробуту населення залишається низьким.