Після перетину кордону зерна задача фермера-експортера не завершується — починається етап контролю над надходженням та поверненням валютної виручки, від якого залежить можливість застосування нульової ставки ПДВ. Експертка Всеукраїнського конгресу фермерів Олена Лісова наголосила на ключових кроках, які необхідно виконати
Про це розповідає AgroWeek
Терміни й нагляд
Для агровиробників встановлено спеціальний строк повернення валютної виручки — 120 днів. Це коротший термін порівняно з іншими суб’єктами господарювання, які мають 180 днів на повернення валютної виручки. Дотримання строків та вимог щодо оформлення платежів контролюють банки спільно з Національним банком України.
Необхідні документи та порядок дій
Після розвантаження товару фермер повинен отримати від водія підтверджену CMR — міжнародну товаротранспортну накладну з відмітками всіх пунктів пропуску та підтвердженням отримання товару покупцем. Цей документ є офіційним підтвердженням факту постачання.
Коли покупець ініціює оплату, слід одразу запросити SWIFT — підтвердження банківського переказу. Навіть до моменту фактичного зарахування коштів SWIFT дозволяє банку відстежити шлях платежу й пришвидшити його оброблення.
Якщо сума платежу перевищує еквівалент 5 000 доларів США, у інтернет-банкінгу потрібно завантажити повний пакет документів: договір, інвойс, підтверджену CMR та супровідний лист із проханням зарахувати кошти з вказанням суми й реквізитів контракту. Такий пакет полегшує роботу банку з ідентифікації платежу та підтвердження завершення валютного нагляду.
- Отримати від водія підтверджену CMR з відмітками пунктів пропуску та підписом отримувача.
- Запитати SWIFT-підтвердження відразу після ініціювання оплати покупцем.
- Для платежів понад 5 000 дол. завантажити в інтернет-банкінг договір, інвойс, CMR та лист із реквізитами контракту.
- Слідкувати за повідомленням банку щодо завершення валютного нагляду.
Після зарахування коштів банк зобов’язаний повідомити податкову службу про завершення валютного нагляду. Лише після отримання цього повідомлення в електронному кабінеті платника податків фермер може подати третій розрахунок коригування та застосувати нульову ставку ПДВ. Ігнорування цього кроку або затягування з подачею розрахунку може призвести до того, що за підсумками звітного місяця ставка ПДВ буде визначена на рівні 14% або 20%.
Практична дисципліна в оформленні документів і ретельний контроль банківських процедур мінімізують ризики втрати пільгової ставки ПДВ та спрощують завершення валютного нагляду.