Світовий ринок лохини відкриває новий сезон на тлі активного перерозподілу поставок між регіонами та посилення цінового тиску. На європейському ринку зараз домінують постачання з південної півкулі — передусім із Чилі та Перу, тоді як погодні аномалії затримують початок збору в окремих північноафриканських та європейських країнах, впливаючи на обсяги та цінову динаміку
Про це розповідає AgroWeek
Європейський ринок: імпорт домінує, тиск на спотові ціни
У Європі спостерігається плавний перехід від перуанської лохини до чилійської пропозиції. Особливо відчутна присутність чилійських вантажів у Нідерландах, де в січні зафіксовано пікові обсяги імпорту. Водночас на спотовому ринку зростає надлишок товару на складах, і продавці змушені знижувати котирування, щоб пришвидшити збут.
Імпортери з довгостроковими контрактами та програмами фіксованих поставок відчувають себе впевненіше, тоді як учасники, що працюють переважно на спотовому ринку, зазнають ускладнень: окремі партії можуть затримуватися на складах до тижня, що послаблює ціни. Роздрібні мережі, у свою чергу, використовують ситуацію для корекції закупівельних умов.
Початкові тижні чилійського сезону відзначалися доброю якістю ягід, але останнім часом на ринок надходять і слабші партії. Через це торгові оператори переключають увагу на марокканську продукцію як потенційне джерело якісної лохини. Водночас старт сезону в Марокко очікується приблизно на два тижні пізніше звичного через холодні умови, що може спричинити тимчасовий дефіцит і високі стартові ціни.
Особливості італійського ринку також відображають домінування імпорту. Перуанська лохина лишається основним постачальником, хоча на полицях уже з’явилися якісні партії з Чилі. Найпоширенішим форматом пакування залишається лоток 125 г
Оптові ціни в Італії залишаються відносно високими, проте загалом стабільними. У Римі перуанська лохина вищої категорії торгується на рівні €14–16 за упаковку, у Турині — €13,50–14,50, у Неаполі — €13–15, у Вероні — €13–14. Стійкий попит і майже повністю імпортна пропозиція підтримують ці рівні.
Іспанія, Німеччина, Франція та ринки Америк і Африки
В Іспанії ранній старт сезону затримує холодна погода в провінції Уельва: температури тримаються нижче +5 °C з підвищеною хмарністю і затяжними дощами, через що ранні сорти відстають від графіка, а обсяги поки що значно нижчі за сезонну норму. Хоч іспанська лохина вже присутня на полицях, ринок досі контролюється поставками з Перу, Чилі та Південної Африки, і помітніші обсяги іспанської продукції прогнозуються з середини лютого.
У провінції Уельва площа насаджень зросла до 3 802 га, виробники активно застосовують сортову диверсифікацію, щоб починати збирання раніше — у грудні — і конкурувати з південноамериканськими постачальниками. Водночас галузь відчуває посилену конкуренцію з боку Марокко, Єгипту та швидкого розширення плантацій у Португалії.
У Німеччині зимовий ринок формують поставки з Чилі, Перу та Південної Африки. Чилійський сезон тут стартував раніше звичного і, ймовірно, завершиться швидше; сумарні обсяги очікуються на рівні минулого року. Якість чилійської продукції оцінюється як добра за показниками щільності та лежкості, що підтримує оптові ціни на тлі обмеженої пропозиції.
Французький ринок також залежить від імпорту — переважно з Іспанії, Марокко та Перу. У січні загальна цінова картина залишалася відносно стабільною, проте в окремих сегментах спостерігається незначне зниження котирувань через збільшення пропозиції та конкуренцію між країнами походження. Додатковим обмежувальним фактором стала часткова втрата якості іспанської ягоди через підвищену вологість.
У Північній Америці високий споживчий попит продовжує поглинати значні поставки з Чилі та Перу. Чилійські обсяги, ймовірно, зійдуть нанівець до кінця лютого, тоді як Перу зберігає стабільний експорт. Мексика набирає обертів і виходить на пік сезону на початку лютого.
Внутрішнє виробництво в США поступово зростає: у Каліфорнії очікується вихід на повну потужність органічної продукції з району Окснард до середини лютого. Попри сезонні опади та прохолодні ранкові температури, якість ягід оцінюється як висока. У Флориді прогнозоване похолодання може дещо відкоригувати графік збирання, який наразі випереджає минулорічний на 2–3 тижні; значні обсяги очікуються наприкінці березня — на початку квітня. Ринок лишається збалансованим, а ціни стабільними і вигідними для виробників.
Південна Африка завершує експортний сезон після сприятливих погодних умов у Західному Кейпі. Проте починаючи з 40-го тижня виникли затримки в портах, через що частина експортних обсягів була переорієнтована на внутрішній ринок. У сезоні 2025/26 країна експортувала близько 25,6 тис. тонн лохини, переважно до ЄС і Великої Британії, що перевищує показники попереднього року; близько 72% поставок здійснено морським транспортом. У північних регіонах збирання тимчасово ускладнене зливами, але очікується відновлення робіт і реалізація основної частини врожаю на внутрішньому ринку.
У Північній Африці та Латинській Америці зростає роль нових гравців. Єгипет вибудовує раннє експортне вікно до травня з піком збирання у лютому–березні; обсяги поки що обмежені, але виробники прогнозують помітне зростання протягом 5–7 років. У Марокко сезон почався з тритижневим запізненням через несприятливі погодні умови: перші партії мають проблеми з забарвленням і показниками Brix, але загалом очікується збільшення обсягів за рахунок розширення площ і пік виробництва прогнозується на квітень за умов стабілізації погоди.
Перу входить у сезон 2025/26 із приростом експорту майже на 20%, що розширює виробниче вікно та загалом посилює цінову конкуренцію в періоди перетину сезонів. Стратегічними напрямами для збереження рентабельності залишаються оновлення сортового складу та диверсифікація ринків збуту. Чилі демонструє стабільний сезон у січні–березні з поліпшеною якістю ягід і дещо вищими цінами порівняно з минулим роком.
Мексика робить ставку на преміальні сорти та контрольовані обсяги, що дозволяє зберігати рівновагу між попитом і пропозицією. Еквадор залишається нішевим постачальником із обмеженими обсягами та вищими FOB-цінами, орієнтуючись переважно на внутрішній ринок і окремі експортні канали.