Українське свинарство опинилося під сильним тиском одночасно з кількох напрямків: нові євростандарти підвищили витрати виробництва, а на внутрішній ринок масово заходить дешева польська та німецька свинина, через що ціни знижуються і виникає питання адаптації галузі до нових умов
Про це розповідає AgroWeek
Квота на імпорт свинини з ЄС у 2026 році була збільшена до 45 000 тонн на рік проти попередніх 20 000 тонн. За перші два місяці 2026 року обсяги ввезеного м’яса та сала зросли приблизно на 70%. Польща забезпечує близько 61% імпорту свинини в Україну, Німеччина — 36%. На столичних ринках ціна ошийка впала до 330 грн/кг і утримується на цьому рівні з початку року
Чому вітчизняні свинарі втрачають конкуренцію
Причини проблем криються не лише в імпортній конкуренції, а й у структурних витратах на виробництво. З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено євроінтеграційні стандарти добробуту тварин — це вимоги до більшого простору на одну голову, модернізованої вентиляції та освітлення. Для ферм, які роками працювали за мінімальними нормами, це означає значні капіталовкладення в реконструкцію приміщень і обладнання.
Підвищення витрат підсилюється зростанням цін на кормові культури, енергоносії та логістику. Часті блекаути змушують інвестувати в автономне джерело енергії, що додає чергову статтю витрат для виробників.
Додатковий тиск чинить ситуація на світовому ринку: ціни на свинину в ЄС знижуються, зокрема через торговельні обмеження Китаю, що змушує європейських постачальників шукати альтернативні ринки збуту, і розширена квота робить Україну привабливим напрямком для дешевої пропозиції
Адаптація ринку та прогноз цін
Ринок свинарства дедалі більше консолідується: дрібні приватні господарства поступово витісняються великими агрохолдингами, які можуть інвестувати в біобезпеку та відповідність новим стандартам. Через постійний ризик АЧС та необхідність модернізації малі виробники, які не вкладатимуть кошти, фактично залишають ринок у 2026 році.
Аналітики прогнозують, що ціни на свинину до кінця року зростатимуть не більш ніж на 10% — глобальна кон’юнктура та розширений імпорт стримуватимуть різке подорожчання. Для споживачів це може бути передусім вигідно, тоді як для вітчизняних виробників така динаміка означає подальший тиск на рентабельність і необхідність шукати шляхи підвищення ефективності