Податкова служба України активізує свої перевірки, охоплюючи як документальні, так і позапланові інспекції бізнесу. Щомісяця контролюючий орган відвідує сотні великих і середніх підприємств, а також малих приватних підприємців. Кожен фізичний особа-підприємець (ФОП) може потрапити під пильне око інспекції, особливо в разі наявності підстав для перевірки.
Про це розповідає AgroWeek
Нові умови перевірок
Мораторій на перевірки було знято, тож тепер податкова має повноваження здійснювати дистанційні перевірки (камеральні та документальні) та візити на місця господарювання (фактичні та виїзні). Зокрема, перевірки можуть проводитися навіть щодо підприємців, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій, за певних умов:
- після отримання звернення від платника податків;
- на основі заперечень, поданих щодо попередньої перевірки;
- якщо компанія подала заявку на бюджетне відшкодування ПДВ;
- при наявності відомостей про порушення валютного законодавства;
- якщо контрагент підприємця поскаржився до Державної податкової служби на несвоєчасну реєстрацію ПДВ-накладної;
- коли платник не подав звітність щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ) вчасно.
Усі зазначені підстави викладені у статті 78 та розділі ХХ Податкового кодексу України.
Критерії високого ризику
Фактичні моніторинги заборонені для бізнесу, який працює в окупації чи в зонах активних бойових дій, проте це правило не поширюється на виробників підакцизної продукції, організаторів азартних ігор та пункти обміну валюти. За даними офіційного сайту Державної податкової служби, перевірки призначаються на основі рівня ризику конкретного платника податків, що регулюється постановою Міністерства фінансів №524 від 2 червня 2015 року. Фізичні та юридичні особи з високим ступенем ризику підлягають перевіркам раз на рік.
До основних критеріїв високого ризику відносяться:
- взаємодія з контрагентами, які ліквідовані чи визнані банкрутами при операціях на суму понад 100 000 грн;
- ухилення від сплати податків;
- зв’язки з платниками, які мають ознаки фіктивності;
- декларування від’ємного фінансового результату від операційної діяльності;
- реалізація продукції нижче собівартості;
- значне зростання кредиторської заборгованості протягом двох років при одночасному збільшенні запасів;
- операційні витрати, що перевищують суму матеріальних витрат та витрат на оплату праці.
Для того, щоб уникнути потрапляння до категорії високого ризику, підприємцям варто уважно обирати контрагентів, уникати співпраці з постачальниками з сумнівним податковим минулим, контролювати ключові фінансові показники, а також своєчасно виплачувати зарплату та подавати декларації.