Ескалація бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном спричинила нестабільність на ринку природного газу, що безпосередньо позначається на собівартості азотних добрив. Газ формує від 60 до 80% витрат при виробництві таких добрив, тож коливання цін на енергоносії миттєво відображаються на ринкових цінах та маржинальності заводів. Окрім цього, близько чверті світової торгівлі азотними добривами проходить через Ормузьку протоку, рух якою наразі обмежений, що створює додаткові ризики для ланцюгів постачання.
Про це розповідає AgroWeek
«Ескалація конфлікту на Близькому Сході викликає занепокоєння, оскільки будь-який тривалий вплив на світові енергетичні ринки матиме наслідки для доступності та ціни палива і добрив», — заявив президент британської Національної спілки фермерів Том Бредшоу.
Ризики для постачань і виробництва
Катар, Саудівська Аравія та Іран є ключовими експортерами аміаку та сечовини, які використовуються при виготовленні азотних добрив. Будь-які обмеження навігації в регіоні або перебої з експортом сировини можуть спричинити дефіцит окремих позицій продукції на світовому ринку, підвищивши ціни на імпортні поставки для споживачів у різних регіонах.
Через зростання вартості транспортування та страхових тарифів ланцюги постачання стають дорожчими і вразливішими до затримок, що особливо критично напередодні весняної сівби, коли попит на пальне та добрива традиційно зростає
Наслідки для фермерів і тепличних господарств
Для аграріїв і виробників тепличної продукції підвищення цін на газ та електроенергію означає зростання витрат на вирощування культур. Виробники овочів у Великій Британії вже відзначають, що дорожча логістика й енергоносії можуть змусити європейських постачальників переорієнтуватися на внутрішні ринки ЄС з більш простими маршрутами доставки.
«Оптові ціни на газ уже зросли, що вплине як на місцевих виробників, так і на виробників добрив, збільшуючи собівартість продукції», — зазначив Лі Стайлз, секретар Асоціації виробників Лі-Веллі (Велика Британія).
У підсумку короткострокова невизначеність на енергетичних ринках може призвести до підвищення оптових і роздрібних цін на добрива, збільшення логістичних витрат і потенційних перебоїв у постачаннях для регіонів, що залежать від імпорту сировини через Ормузьку протоку. Це створює додаткові виклики для планування посівної кампанії та управління витратами агропідприємств.