Український ринок сиру в 2025 році опинився під сильним тиском імпортних поставок, що вплинуло на конкуренцію між закордонними брендами та місцевими виробниками та визначило ключові тренди сегмента.
Про це розповідає AgroWeek
«Імпорт твердих і напівтвердих сирів із ЄС продовжив зростати, посилюючи конкуренцію на внутрішньому ринку. Можна говорити про те, що вплив імпорту дедалі більше обмежує можливості розвитку вітчизняних виробників», — зазначають аналітики.
Виробництво та структура ринку
Лише небагатьом українським підприємствам вдалося наростити обсяги або поліпшити фінансові показники, водночас більшість виробників змогли лише утримати вже досягнуті обсяги виробництва. Зростання імпорту особливо відчули виробники твердих і напівтвердих сирів — цей сегмент став основною ареною конкуренції.
Натомість сегмент плавлених сирів відзначився більш стабільною ситуацією: постачання плавлених продуктів із-за кордону майже не зросли, що дало змогу місцевим компаніям зберегти конкурентні позиції і не втрачати ринки збуту.
Експорт, ціни та короткострокові перспективи
Експорт українського сиру за підсумками року показав незначне зростання, але воно було нерівномірним і зумовлене роботою здебільшого одного основного оператора, тому загалом експортні обсяги не компенсують збільшення імпортних поставок. Це обмежує потенціал галузі для швидкого відновлення зовнішніх продажів.
На внутрішньому ринку цінова ситуація залишилася відносно стабільною: прайсові ціни на традиційні напівтверді сири змінилися мало, водночас помітно зросла частка акційних пропозицій із суттєвими знижками, що свідчить про конкуренцію за споживача через цінові інструменти. Експортні ціни на напівтверді сири також залишаються майже без змін.
Учасники ринку не прогнозують помітного пожвавлення експорту в найближчому періоді. Основним фактором ризику й одночасно потенційною рушійною силою змін експорту та імпорту залишається курс гривні: його коливання можуть суттєво вплинути на рентабельність виробництва та привабливість імпортних товарів для українських споживачів.
Отже, у короткостроковій перспективі баланс між імпортом і внутрішнім виробництвом визначатиметься здатністю вітчизняних компаній оптимізувати витрати, зберегти частку ринку в сегменті плавлених сирів і знайти нові експортні ніші або канали збуту.