Європейська комісія оголосила про намір запровадити додаткові мита на імпорт російських та білоруських добрив. Це рішення викликало занепокоєння серед фермерів і аграрних підприємств, оскільки росія залишається основним постачальником цієї продукції, забезпечуючи близько 25% всього імпорту добрив до Європейського Союзу.
Про це розповідає AgroWeek
За даними експертів, запропоновані мита можуть зрости з 40-45 євро до 315-430 євро за тонну протягом наступних трьох років. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності від російського постачання та посилення економічного тиску на москву. Однак аграрні об’єднання, зокрема Copa-Cogeca, попереджають про серйозні ризики, пов’язані з цим кроком.
Вплив нових мит на агросектор
Зростання попиту на альтернативні джерела постачання може призвести до додаткового тиску на логістичні ланцюги та збільшення витрат, що в свою чергу загрожує аграрній інфляції, зниженню доходів фермерів та втраті конкурентоспроможності. Зазначається, що витрати на добрива вже становлять близько 10% змінних витрат фермерських господарств, а в сегменті польових, зернових і олійних культур цей показник може досягати до 30%.
Євродепутатка Інесе Вайдере підкреслила, що такі заходи є необхідними, адже закупівля російських добрив фактично означає фінансування російської воєнної машини. Вона зазначила, що цей крок потрібно було зробити вже три роки тому, але тепер Європа вимушена терміново адаптуватися та диверсифікувати свої джерела постачання.
Становище на ринку добрив
Єврокомісія впевнена, що нові мита сприятимуть розвитку внутрішнього виробництва добрив. Однак ключовою проблемою залишаються високі витрати на енергоносії, які безпосередньо впливають на виробництво азотних добрив. Хоча Європа має достатні виробничі потужності, відсутність гарантій щодо доступних цін викликає значне занепокоєння серед аграріїв.
Для забезпечення стабільного постачання та уникнення можливого дефіциту, Європейський Союз планує посилити співпрацю з іншими країнами. Незважаючи на загальну підтримку цієї ініціативи, Угорщина виступила проти її реалізації, а деякі країни-члени ЄС висловлюють необхідність регулярного моніторингу ситуації через недостатній аналіз потенційних наслідків.
Європейський парламент розгляне це питання на початку наступного місяця, після чого парламентарі повинні досягти спільного рішення з урядами країн-членів. Введення нових мит може мати суттєві довгострокові наслідки для всього європейського агросектору, зокрема щодо собівартості виробництва, цінової політики та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.