Світовий ринок почав реагувати на зміну влади в США ще до проведення виборів, зокрема, через формування ф’ючерсних цін на Чиказькій та Паризькій біржах.
Про це розповідає AgroWeek
“Світові ринки ще до виборів враховували високу ймовірність перемоги Трампа. В очікуванні митної війни ціни знижувалися, найбільше — в самій Америці. Після виборів вони різко обвалилися, а потім зросли, оскільки спекулянти викупили зерно за низькими цінами. Зараз ціни коливаються, і є дуже багато незрозумілого щодо майбутньої політики Трампа. Подальший протекціонізм може знизити ціни в США, але збільшити їх на всіх інших ринках, зокрема й на українському, оскільки зміниться попит на «неамериканське» зерно. Тобто Україні це вигідно”, — пояснює він.
Реакція на тарифні обмеження
Введення тарифних бар’єрів Дональдом Трампом може спричинити аналогічну ситуацію, коли ціни в межах США негативно вплинуть на ринок, а за межами — позитивно.
“Наприклад, Мексика купувала дуже багато американської кукурудзи, вона майже вся завозилася туди зі США. Мексика поки що не відповіла на введення мит, аналітики очікують на реакцію. Але якщо вона введе мита на американську агропродукцію, то закуповуватиме її в Бразилії, Аргентині. Відповідно, в цих країнах стане зерна менше, і ціни там зростуть”, — додає Павло Мартишев.
Ринок Китаю — нові можливості для України
У першу каденцію Трампа Китай запровадив заборону, піднявши тарифи на соєві боби зі США, що призвело до обвалу цін у Штатах, і негативно вплинуло на фермерів. Після цього Китай почав купувати бразильську сою, але згодом зняв обмеження й відновив закупівлю американської продукції через спалах африканської чуми свиней.
Китай, накопичивши великі запаси, останніми місяцями повільно закуповував зерно, і аналітики прогнозують сповільнення активності до кінця китайського Нового року.
“Китай не закуповував українське зерно, не закуповував зерно зі США, натомість купував бразильську кукурудзу. Китай може відреагувати на митні тарифи Трампа введенням тарифів на американську кукурудзу та сою. Маючи власні запаси та зважаючи на високий урожай сої в Бразилії, КНР має змогу закупити дешеву бразильську сою, адже більше не залежить від США”, — додає Павло Мартишев.
На його думку, Україна, найімовірніше, виграє від цієї ситуації.
Експерти вважають, що українські сільгоспвиробники повернуться до довоєнної структури посівів, зменшуючи площі під олійними культурами.
“Зараз достатньо дешева логістика, привабливі ціни на зернові, тож фермери будуть потроху повертатися до пшениці та кукурудзи”, — підсумував Павло Мартишев.
Тарифна війна США за нинішньої каденції Трампа охоплює імпорт з Канади та Мексики на суму $900 млрд, що є значно більше, ніж під час попередньої каденції.
Цінові перспективи на ринку залежать від багатьох учасників агроринку, а також від реакції Китаю на нові тарифи.
“Виробникам зі значними запасами кукурудзи, ріпаку та сої варто розглянути збільшення обсягів до продажу як захисний механізм проти обвалу цін”, — наголошують аналітики Barva Invest.
Торгові війни між великими країнами можуть мати побічний вплив на Україну, зокрема через можливе скорочення глобальної торгівлі.
“Інтегруючись у глобальні ланцюги створення доданої вартості, не варто забувати про розвиток власної обробної промисловості, частка якої у ВВП до повномасштабної війни була на низькому рівні”, — підкреслив Данило Гетманцев.