За перші десять місяців 2025 року обсяг постачань залізної руди з України до Туреччини різко скоротився, склавши лише 487,9 тисячі тонн. Це більш ніж удвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було експортовано понад мільйон тонн української сировини.
Про це розповідає AgroWeek
Динаміка турецького імпорту та ціни на ринку
Турецький ринок імпорту залізної руди демонструє змішані тенденції. У жовтні 2025 року Туреччина закупила 809,7 тисячі тонн руди, що на 17% менше порівняно з вереснем. Однак у річному вимірі показник виріс на 20,5%. Суттєво впала і вартість закупівель — до 80,96 мільйона доларів у жовтні.
Усього за січень-жовтень 2025 року турецький імпорт залізної руди склав 8,37 мільйона тонн — на 5% менше, ніж за той самий період минулого року. Зниження фінансових витрат на закупівлю сировини становило майже 20%, що свідчить про відчутне зниження цін на ринку.
Лідери та нові постачальники залізної руди до Туреччини
Основним постачальником залізної руди на турецький ринок залишається Бразилія, яка за десять місяців поставила 5,49 мільйона тонн, збільшивши обсяги на 16,9%. Друге місце посіла Швеція з 660,7 тисячами тонн, хоча її експорт скоротився на третину. На третьому місці — Узбекистан із 593,5 тисячами тонн та зниженням на 12,4%.
Поставки із російської федерації зросли на 44,4% та сягнули 555,5 тисячі тонн, що дозволило рф піднятися на четверту позицію у рейтингу експортерів. Україна опинилася на п’ятому місці. Постачання з Південно-Африканської Республіки скоротилися на 80,5% — до 167,65 тисячі тонн.
На турецькому ринку з’явилися й нові гравці. Серед них — Австралія (166,09 тисячі тонн), Норвегія (165,29 тисячі тонн) та Уругвай (79,53 тисячі тонн). Румунія також збільшила обсяги експорту більш ніж удвічі, хоча її частка залишається невеликою.
«Турецька металургійна промисловість традиційно залежить від імпорту залізної руди, оскільки власних родовищ у країні недостатньо. Туреччина входить до десятки найбільших виробників сталі у світі, тому стабільні поставки сировини критично важливі для її економіки».