Експорт українського вівса сягнув 10‑річного максимуму

Експорт українського вівса досягнув 10-річного максимуму

Ринок вівса в Україні розпочинає сезон 2025/26 у нестандартних умовах: на тлі скорочення виробництва зростає зовнішній попит, що підсилює експортну роль культури. Через зменшення посівних площ валовий збір упав приблизно до 360 тис. т, тоді як середня врожайність залишилася на рівні близько 2,6 т/га, що робить кожну тонну вівса важливим ресурсом для балансування ринку.

Про це розповідає AgroWeek

За оцінками аналітиків «УкрАгроКонсалт», така конфігурація факторів змінює пріоритети виробників і трейдерів та підвищує значення експорту для підтримки внутрішньої ринкової рівноваги.

Глобальні фактори та їхній вплив на ціни

На світовому рівні виробництво вівса зросло до приблизно 24,9 млн т, а кінцеві запаси досягли рекордних показників. Це формує додатковий тиск на ціноутворення й обмежує потенціал для суттєвого зростання котирувань. Українські постачальники змушені конкурувати в умовах надлишкової глобальної пропозиції, що стримує внутрішні ціни попри підвищений попит на зовнішніх ринках.

Експорт і ринки збуту

Експорт виявився ключовим механізмом вирівнювання внутрішнього ринку: за першу половину сезону Україна відвантажила близько 40 тис. т вівса — це найвищий показник за останні 10 років. Головними покупцями стали Туреччина з приблизно 24 тис. т та Індія з 8,2 тис. т, що відчутно змінило географію збуту та розширило зовнішні напрямки реалізації.

Сегмент переробки відіграє дедалі важливішу роль: відновлення виробництва та експорту вівсяних круп і пластівців повертає інтерес з боку країн ЄС, Ізраїлю та ринків Африки. Диверсифікація експортних потоків і зростання поставок переробленої продукції роблять експортну модель України менш залежною від вузьких ринків сировини.

Цінова динаміка на ключових світових майданчиках залишається стриманою: падіння котирувань у Європі та Австралії супроводжується лише обмеженим ефектом від збільшення імпорту Китаю. За прогнозами, подальший розвиток ринку вівса визначатиметься балансами попиту й пропозиції — і в цих умовах український сектор працюватиме в межах внутрішнього споживання та наявних експортних можливостей.

Поряд із цим на експортні перспективи впливають торгові обмеження: Єврокомісія запровадила мита на український овес, що змінює умови конкуренції для постачальників до країн ЄС.