Роздрібний ринок нафтопродуктів в Україні демонструє ознаки штучно високих цін: незважаючи на відносну стабільність світових котирувань, роздрібні ціни на дизельне пальне не знижуються. Юрій Корольчук з Інституту енергетичних досліджень в ефірі «Громадського радіо» зазначив, що нинішні цінники частково формуються внаслідок спекулятивних схем і не відповідають реальним ринковим показникам.
Про це розповідає AgroWeek
«Ті ціни, які ми сьогодні бачимо на АЗС, на жаль, є спекулятивними. Наразі вартість на дизпаливо на 10 гривень вища за ту, яка мала б бути з огляду на світову кон’юнктуру» — констатує експерт.
Маржа понад норму і фактори, що стримують здешевлення
На думку Корольчука, обґрунтована ціна дизельного пального мала б бути щонайменше на 10 гривень нижчою за ту, яку водії бачать на табло автозаправних станцій станом на 6 травня 2026 року. Він підкреслює, що мережі АЗС отримують надприбутки, користуючись недостатнім державним контролем і можливістю маніпулювати маржею.
- Падіння споживання. Зниження попиту, що розпочалося у 2025 році, змусило операторів компенсувати втрати через підвищення націнки на кожному проданому літрі.
- Психологія ринку. Мережі вводять символічні акції та знижки на кілька копійок, створюючи ілюзію конкуренції, але фактично утримують загальний рівень цін на високому рівні.
- Відсутність стимулів регуляторів. Без активного втручання контролюючих органів ринок не має механізмів для одномоментного зниження ціни на 5–6 гривень, що могло б наблизити роздрібні ціни до економічно обґрунтованого рівня.
Окремо фахівець виділяє ключові ринкові показники: світова ціна на нафту наразі є стабільною і мала б сприяти зниженню роздрібних тарифів; рівень споживання залишається низьким, що стимулює операторів тримати маржу; логістичні витрати та акцизи є прогнозованими й не виправдовують зростання ціни на 10 гривень за літр.
Прогноз для користувачів і бізнесу
Корольчук прогнозує, що в найближчому майбутньому суттєвого здешевлення пального — наприклад, на 5–6 гривень за літр — очікувати навряд чи слід. Оператори ринку, ймовірно, продовжать практику дрібних промоакцій, щоб демонструвати певну конкурентність, але при цьому зберігатимуть високий рівень прибутковості.
Такий стан справ створює додатковий тиск на аграріїв у розпал весняно-польових робіт, збільшує витрати транспортної галузі та ускладнює ситуацію для малого і середнього бізнесу, який залежить від дизельного пального.
Експерти закликають профільні державні органи посилити моніторинг формування маржі у роздрібних мережах, щоб захистити споживачів і економічні сектори, які найбільше потерпають від необґрунтованих надприбутків.