Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) та спілка «Борошномели України» вже другий рік поспіль відмовляються від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями. Головною причиною такого кроку є ігнорування інтересів і позиції переробників, як повідомив Олександр Тараненко, керівник ВАП.
Про це розповідає AgroWeek
Виробники закликають до розмежування зернових експортів
Тараненко підкреслив, що меморандум, який регулює обсяги експорту зерна, не має юридичної сили і не враховує інтереси вітчизняних переробних підприємств. Зокрема, він звернув увагу на те, що ліміти вивозу продовольчого зерна, закладені у документі (16,2 млн тонн), сприяють масовому експорту продовольчої пшениці, що негативно впливає на внутрішні ціни на хліб.
«Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП та спілка «Борошномели України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн). (…), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що суттєво впливає на внутрішні ціни на хліб», – пояснив він.
Переробники наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при визначенні експортних обсягів. Вони не заперечують проти експорту фуражного зерна у будь-яких кількостях, адже його в Україні достатньо. Основна проблема полягає у збереженні необхідного балансу продовольчої пшениці для внутрішнього споживання.
Погіршення якості врожаю та необхідність державних резервів
За останні роки якість врожаю пшениці в Україні помітно знизилася через кліматичні, воєнні та економічні фактори. Якщо у 2020 році частка продовольчої пшениці у структурі врожаю становила 57%, то у 2024 році вона скоротилася до 27%. При цьому не вся пшениця третього класу придатна для переробки на борошно, і, за словами Тараненка, реально на борошномельні потреби залишається менше 20% врожаю.
Під час експорту ці особливості не враховуються, і на старті жнив значна частина якісної пшениці вивозиться за кордон, що призводить до підвищення цін на хліб для українських споживачів. Експерт наголошує, що запровадження державних інтервенцій, зокрема створення внутрішніх запасів чи державних резервів, дозволило б уникнути різкого подорожчання хліба.
Раніше такі функції виконували Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія, які закуповували зерно за прийнятними цінами, зберігали його та у разі цінових коливань виходили на ринок з інтервенціями, стримуючи зростання вартості хліба.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з`їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм спроможний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
За оцінками фахівців, внутрішній ринок України потребує близько 3 млн тонн продовольчого зерна вищих класів на рік. Забезпечення належного балансу між експортом і внутрішнім споживанням є ключовим фактором для стримування подорожчання хліба в країні.