У лютому 2026 року структура майбутньої посівної кампанії зазнала суттєвих змін: традиційний для південних і центральних областей ячмінь втрачає позиції, а площі під бобовими активно зростають
Про це розповідає AgroWeek
Економічні чинники переорієнтації
<pГоловним каталізатором змін стала економіка: ціна на фуражний ячмінь у 2026 році залишається низькою і часто ледве перекриває витрати на логістику. Висока вартість транспортування зерна до портів робить вирощування дешевих культур малорентабельним, тому господарства шукають більш прибуткові альтернативи
Чому бобові приваблюють фермерів:
-
Азотфіксація: соя та горох покращують родючість ґрунту, залишаючи після себе «безкоштовні» добрива у вигляді азоту, що дозволяє зекономити на внесенні мінеральних добрив до наступної пшениці — за оцінками аграріїв, близько $100 на гектар
-
Попит на зовнішніх ринках: європейські переробники орієнтуються на не-ГМО сою, відмовляючись від імпорту з Латинської Америки, тому українська соя отримує цінову премію
Експортні можливості та регіональна переорієнтація
Наразі одним із головних драйверів зростання для гороху став індійський ринок: скасування мит на імпорт жовтого гороху відкрило для України нові експортні можливості. Це особливо помітно в господарствах Одещини та Миколаївщини, які оперативно нарощують площі під цією культурою
Фахівці зазначають, що рентабельність жовтого гороху у 2026 році в середньому вдвічі перевищує показники фуражного ячменю, що й провокує масовий перехід аграріїв на сою та горох