Європейський Союз щорічно споживає 15-16 мільйонів тонн сої, однак забезпечується власною сировиною лише на 5%. З огляду на зростаючий попит на сою, ЄС стикається з проблемою: для задоволення потреби не вистачає додаткових 7 мільйонів гектарів. Це означає, що Європейський Союз залишиться постійним споживачем і імпортером негенетично модифікованої сої та соєвого шроту.
Про це розповідає AgroWeek
Про це повідомив партнер та генеральний директор Barva Invest Юрій Гаврилюк під час святкування Всесвітнього дня бобових в Україні. У консалтингово-аналітичній компанії Barva Invest підкреслюють, що вирощування негенетично модифікованої сої надає українським фермерам значну конкурентну перевагу.
За даними аналітиків, минулого сезону Україна експортувала до ЄС 1,2 мільйона тонн негенетично модифікованої сої, а цього сезону очікується, що цей показник досягне 2 мільйонів тонн.
Конкурентні переваги української сої
Згідно зі словами ключового менеджера з роботи з клієнтами компанії Oleificio San Giorgio S.p.A, одного з провідних італійських переробників сої, Даніеле Маркоміна, українська соя вже зараз має значну перевагу перед балканською продукцією завдяки своїй чистоті та стабільній якості.
«Українська соя значно чистіша за продукцію з Балкан. Протеїновий рівень тут у середньому становить 33-35%, що трохи нижче, ніж у наших традиційних постачальників, але її перевага — стабільна якість і екологічність. Ми активно закуповуємо сертифіковану продукцію з України й плануємо розширювати співпрацю», — зазначає Даніеле Маркомін.
Перспективи українського експорту
Таким чином, українська соя має всі шанси зайняти належне місце на європейському ринку, враховуючи високі вимоги до якості і безпечності продукції, що стає все більш актуальним для європейських споживачів.