Чеська асоціація виробників та переробників сталі Ocelarska Unie закликала владу країни розробити дієвий механізм підтримки сталеливарних підприємств, подібний до ініціативи, запровадженої німецьким урядом щодо зниження вартості електроенергії для промисловості.
Про це розповідає AgroWeek
Занепокоєння щодо конкурентоспроможності
Ocelarska Unie наголошує, що різні підходи країн ЄС до державної підтримки енергозалежних галузей призводять до порушення єдиного європейського ринку. Це, на думку асоціації, може значно послабити конкурентоспроможність чеської металургії. Зокрема, уряд Німеччини оголосив про намір запровадити так звану «промислову ціну» на електроенергію на рівні €50 за МВт·год, починаючи із січня 2026 року. Державна підтримка для цього заходу складе €6,5 млрд протягом трьох років.
Наразі єдине підприємство в Чехії, що займається виплавкою сталі – Trinecke zelezarny (TZ), щорічно споживає близько 1 ТВт·год електроенергії. Порівняно з німецькими виробниками, які завдяки субсидіям платитимуть удвічі менше, ціна для чеських металургів сягає €100 за МВт·год. Різниця призводить до додаткових витрат для підприємств на рівні 3–4 млрд чеських крон (приблизно $140–190 млн щороку).
Виклики для сталеливарної галузі Чехії
Гендиректор Trinecke zelezarny Роман Гайде зазначив, що розуміє дії німецького уряду, які спрямовані на стабілізацію галузі в умовах високих витрат та енергетичної невизначеності. Водночас, за його словами, без аналогічної підтримки у Чехії місцева металургія може втратити стійкість у довгостроковій перспективі.
«Якщо уряд не надасть чіткої підтримки, існує ризик того, що виплавка сталі зникне з Чеської Республіки. Це означатиме втрату не лише робочих місць, але й частини нашої промислової самодостатності», – підкреслив Гайде.
У Ocelarska Unie також підкреслюють, що німецькі компанії отримають подвійну підтримку: від зниження цін на енергоносії та компенсації витрат на викиди відповідно до програми Strompreiskompensation. На думку експертів, ймовірність схвалення цієї програми Європейською комісією є дуже високою, зважаючи на попередні рішення щодо аналогічних схем у Франції та Фінляндії.
У межах нової Угоди про чисту промисловість ЄС дозволив країнам-членам запроваджувати тимчасові національні заходи підтримки, зокрема енергетичні субсидії або інвестиційні стимули. Проте, як зазначають у Ocelarska Unie, така практика поступово перекладає відповідальність за промислову політику з європейського рівня на національний, даючи перевагу економічно сильнішим державам у захисті власного бізнесу.