Аутогенні вакцини: виклики та перспективи їх використання в Україні

Що стримує широке використання аутогенних вакцин в Україні

Антибіотикорезистентність становить серйозну загрозу для тваринництва в Україні. Тривале або неналежне використання антибіотиків призводить до мутацій у бактерій, які стають стійкими до лікування. Це, в свою чергу, робить традиційні методи лікування менш ефективними, що веде до зростання захворювань і смертності серед тварин.

Про це розповідає AgroWeek

Недостатній контроль за реалізацією антибіотиків на практиці призводить до їх використання без належних показань, а іноді навіть із метою профілактики. Безконтрольне вживання антибіотиків знижує імунітет тварин, роблячи їх більш вразливими до інфекцій. Резистентні бактерії можуть поширюватися в природі, ускладнюючи боротьбу з інфекціями.

З економічної точки зору, зростання антибіотикорезистентності веде до збільшення витрат на лікування та втрат у виробництві через хвороби тварин. Погіршення якості продукції може зменшити її конкурентоспроможність на ринку.

Ситуація в Україні та ЄС

В Україні заходи, спрямовані на боротьбу з антибіотикорезистентністю в тваринництві, лише починають впроваджуватися. Наразі ведеться робота над створенням національної програми, що включає моніторинг використання антибіотиків у ветеринарії та просвітницькі кампанії для фермерів.

На відміну від України, ситуація в країнах Європейського Союзу є більш контрольованою. ЄС запровадив стратегії, які спрямовані на зменшення використання антибіотиків у тваринництві, включаючи програму «One Health», що об’єднує охорону здоров’я людей, тварин та екосистеми.

Переваги аутогенних вакцин

Аутогенні вакцини, які використовуються у ветеринарії для профілактики та контролю інфекцій, виготовляються з ізольованих зразків хворих тварин і можуть бути адаптовані до специфічних умов господарств. Це дозволяє зменшити використання антибіотиків завдяки вакцинації.

За останнє десятиліття в європейському тваринництві аутогенні вакцини зазнали значного поширення, особливо у птахівництві. Однак їх застосування розширюється на вирощування великої рогатої худоби, свиней і навіть риб.

В Україні для розробки аутогенних вакцин необхідно проходити дослідження в лабораторіях ветеринарної медицини, отримувати дозволи та проводити акредитацію відповідно до законодавства. Аутогенні вакцини підлягають контролю якості за стандартами державного фармакопейного контролю, що включає тестування на ефективність і безпечність.

Проте процедура державної реєстрації аутогенних вакцин в Україні може тривати до року, що ускладнює їх швидке застосування на фермах. Цей виклик потребує розробки різних процедур реєстрації для комерційних та аутогенних вакцин, оскільки кожна вакцина є унікальною.

Спостерігаючи за міжнародною практикою, бізнес підтримує наближення українського законодавства щодо аутогенних вакцин до стандартів Європейського Союзу. Чіткі та зрозумілі норми в законодавстві забезпечать високу якість цих препаратів, що відповідатиме сучасним вимогам.

«Успішна інтеграція аутогенних вакцин у практику ветеринарної медицини може істотно покращити здоров’я тварин і продуктивність в аграрному секторі», – Ганна Петькун, менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації.