На заході України олійний льон перетворюється на головну ринкову альтернативу традиційним зерновим культурам. Через подорожчання логістики пшениця та кукурудза втрачають рентабельність, тож фермери масово змінюють сівозміну: у лютому 2026 року олійний льон став важливим джерелом доходу, а експортна ціна в ЄС досягла приблизно 60 000 грн за тонну.
Про це розповідає AgroWeek
Логістика та рентабельність
Ключова проблема для виробників нині — вартість доставки вантажу до кордону або портів. При низьких цінах на кукурудзу логістичні витрати можуть поглинати значну частину виручки, тоді як у разі льону транспорт обходиться значно дешевше в відносному вимірі, оскільки вартість продукції на тонну набагато вища.
-
Висока питома вартість: одна тонна олійного льону за поточних ринкових умов коштує в рази більше, ніж тонна кукурудзи, тож витрати на перевезення одного вагона чи фури становлять менший відсоток від загальної ціни товару.
-
Відсутність квот і попит у ЄС: на відміну від пшениці чи соняшнику, льон не підпадає під суворі імпортні обмеження у низці європейських країн, а європейські переробники відчувають дефіцит сировини для виробництва лаків, фарб та дієтичного харчування, що підтримує попит і ціни.
Кліматична витривалість і регіональна адаптація
Погодні коливання лютого показали, що олійний льон добре пристосований до місцевих умов. Рослина витримує приморозки та проявляє посухостійкість, що особливо важливо для південних районів області — Заліщицького та Бучацького напрямків — де у весняний період часто бракує вологи під час сівби.
«Ми бачимо, як фермери переглядають сівозміну прямо зараз, у лютому. Замість ризикованого ячменю чи низькомаржинальної кукурудзи, площі під льон у громадах області зростають на 30-40% порівняно з минулим роком», — зазначають експерти ринку.
Зростання посівних площ під олійним льоном уже змінює аграрну карту регіону: фермери перерозподіляють площі в бік більш ліквідної та менш ризикованої культури, а переробні підприємства в ЄС посилюють попит на цю сировину. Для багатьох господарств льон став способом пом’якшити тиск високих логістичних витрат і підвищити маржинальність сезону.