У посівах озимого ріпаку на території різних регіонів України триває активний розвиток та поширення численних шкідників-фітофагів, які завдають суттєвої шкоди врожаю. Серед основних шкідників фахівці виокремлюють прихованохоботників (капустяний стебловий, великий ріпаковий та насіннєвий), хрестоцвітих блішок та ріпакового квіткоїда.
Про це розповідає AgroWeek
Поширеність та чисельність основних шкідників ріпаку
За оновленими даними, чисельність прихованохоботників у посівах озимого ріпаку коливається від 1 до 3 особин на одну рослину, а рівень пошкодження становить від 2 до 10%, місцями досягаючи 17% (найбільш уражені Вінницька та Черкаська області).
«Чисельність прихованохоботників становить від 1 до 3 екз. на рослину, якими пошкоджено 2-10, максимум 17% (Вінницька, Черкаська обл.) рослин.»
Ріпаковий квіткоїд заселяє від 2 до 4%, а місцями — до 12% рослин (зокрема у Вінницькій, Житомирській, Тернопільській та Чернівецькій областях). Чисельність цього шкідника у посівах ріпаку становить 1-4 жуки на рослину, при цьому пошкоджено до 2% бутонів культури.
У крайових смугах полів найчастіше зустрічаються хрестоцвіті блішки, середня чисельність яких складає 0,2-3 екземпляри на кв.м, а на окремих ділянках — до 5 екземплярів (Вінницька, Кіровоградська, Херсонська області). Внаслідок їхньої діяльності пошкоджено 2-6%, а подекуди й до 10% рослин (переважно в Кіровоградській області), хоча ступінь пошкодження переважно слабкий.
Інші шкідники та заходи боротьби
У крайових смугах Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської і Черкаської областей фіксується наявність та шкідливість оленки волохатої, піщаного мідляка, капустяної попелиці та білокрилки, якими пошкоджено до 1-3% рослин. Триває також літ метеликів капустяного та ріпакового біланів, які заселяють близько 8% площ із середньою чисельністю 1-3 метелика у полі зору за 10 хвилин спостережень.
Крім того, у посівах зафіксовано літ та відродження гусениць капустяної молі: шкідником заселено 3% площ, а уражених рослин — 2%. Середня чисельність метеликів складає 1-2 особини на 10 кроків, гусениць — 0,2-0,5 на рослину.
За перевищення економічного порогу шкідливості (ЕПШ) для основних шкідників сільгоспвиробникам радять оперативно проводити крайові чи суцільні обробки посівів рекомендованими інсектицидами. Зокрема, для ріпакового квіткоїда в різні фази розвитку рослин ЕПШ становить 1-6 жуків на рослину, для стеблового капустяного прихованохоботника — 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні.
Фахівці радять своєчасно моніторити посіви ріпаку та, за необхідності, застосовувати інсектицидний захист для збереження врожаю. Окремо наголошується на важливості профілактичних заходів проти прихованохоботників, які є одними з найнебезпечніших шкідників культури.