Наприкінці червня спека створює серйозні труднощі для вирощування моркви, яка саме в цей період активно нарощує коренеплід. Брак вологи може стати причиною тріщин, жорсткої структури та значного зниження врожайності. Щоб морква залишалася соковитою і солодкою, важливо забезпечити грамотний полив та захистити ґрунт від пересихання.
Про це розповідає AgroWeek
Вплив спеки та кірки на ріст моркви
Під впливом яскравого сонця зростає випаровування вологи через листя, а ґрунт перегрівається і швидко вкривається твердою запорошеною кіркою. Особливо швидко вона утворюється на важких, глинистих ґрунтах після поливу або дощу. Така кірка не лише «запечатує» поверхню, але й прискорює випаровування вологи з глибших шарів ґрунту через капілярний ефект. Розпушення ґрунту рекомендується проводити на наступний день після поливу чи дощу, коли земля вже трохи підсохла, але ще не перетворилася на твердий шар.
Кірка перешкоджає проростанню пізньої моркви і стає причиною нестачі повітря для коренів. Навіть після поливу вода може просто стікати з поверхні або випаровуватися миттєво, не доходячи до кореневої системи. Коріння моркви, як і будь-якої рослини, потребує кисню для засвоєння поживних речовин і нормального розвитку. Надмірна щільність ґрунту призводить до зупинки росту та підвищує ризик кореневої гнилі й хвороб.
Як боротися з посухою, шкідниками та зберегти вологу
Посуха в період активного росту бадилля та формування коренеплоду може призвести до втрати соковитості, огрубіння, розгалуження коренеплоду та появи гіркоти. Виростання «гіллястої» моркви — це ознака стресу через нестачу води, коли рослина намагається знайти вологу у поверхневому шарі ґрунту. Гіркота моркви часто виникає не лише через тривалу посуху, а й унаслідок нерівномірного зволоження: після довгої засухи рясний полив сприяє виробленню ізокумаринів — сполук, що надають гіркого присмаку. Тож для отримання якісного врожаю важливо забезпечити стабільну, але не надлишкову вологість.
Окрім спеки і сухості, на моркву можуть нападати шкідники — зокрема листоблішка або морквяна муха. Втім, без усунення основних проблем із вологою й перегрівом, захист від шкідників буде неефективним. Здорова морква, яка отримує достатньо вологи й повітря, здатна виробляти власні захисні сполуки, тому менш приваблива для комах. Можна також висадити поряд цибулю чи часник, або розкласти бадилля томатів — ці запахи відлякують морквяну муху.
“Гілкування коренеплоду – це прямий сигнал рослини про сильний стрес, спроба знайти воду в ширшому, але поверхневому шарі ґрунту, замість того, щоб рости глибоко вниз”.
Важливу роль у збереженні вологи відіграє мульчування. Тонкий шар скошеної трави, компосту або розпушування після кожного поливу чи дощу захистить ґрунт від пересихання. Мульча допомагає зберігати вологу, охолоджує ґрунт і не дозволяє утворюватися твердій кірці. Для молодих сходів краще використовувати тонкий шар мульчі (1-3 см), щоб не пригнічувати їх і не створювати умов для грибкових захворювань.
Поливати грядки слід рідко, але рясно, щоб промочити землю на глибину 15–20 см. Поверхневе зрошення неефективне. Після поливу рекомендується почекати кілька годин, а потім перевірити вологість ґрунту, вставивши паличку або металевий прут на необхідну глибину. Частота поливу залежить від погодних умов і типу ґрунту: на піщаних ґрунтах поливати слід частіше, на глинистих — рідше. Такий підхід допоможе зберегти вологу та отримати якісний врожай без застосування зайвої «хімії».