Перші дні життя індичат є вирішальними для їх подальшого розвитку та продуктивності. Особливої уваги потребує період до 10-ї доби, коли рівень смертності може бути найвищим. Найчастіше пік падежу індичат спостерігається на 5-6 день вирощування. У цей час важливо уважно аналізувати умови, у яких знаходяться пташенята, та оперативно реагувати на зміну їхнього фізіологічного стану.
Про це розповідає AgroWeek
Основні чинники ризику під час вирощування індичат
Щоденно необхідно контролювати не лише споживання корму та води, а й поведінку індичат, стан їхнього пір’яного покриву, приріст живої маси. Для ефективного моніторингу рекомендується вести графік смертності, де результати підраховують у відсотках від загальної кількості молодняку.
Якщо пік смертності зміщується від звичних 5-6 діб у будь-який бік, слід ретельно перевірити всі параметри утримання. Протягом перших десяти днів найбільш поширеними причинами загибелі є низька якість кормів, недостатня або недоступна вода, порушення температурного режиму у приміщенні, інфекційні захворювання (наприклад, аспергільоз), травми при роботі з молодняком, скупченість, підвищена вологість, переохолодження, проблеми з транспортуванням, невідповідна якість інкубаційних яєць та тривале утримання пташенят без годівлі й води після виводу.
Нормативи збереженості та профілактика
За перші 10 діб вирощування кількість збережених індичат має перевищувати 99%. Нормативи за живою вагою повинні відповідати характеристикам конкретного кросу. У разі відхилення від цих показників слід негайно встановити причини та усунути їх. При потребі проводять лабораторні дослідження та впроваджують профілактично-лікувальні заходи для запобігання захворюванням та падежу молодняку.
Пік смертності зазвичай припадає на 5-6-ту добу вирощування.