В Україні вирощування спаржі залишається перспективною, проте поки що недостатньо заповненою нішею агробізнесу. Попит на цю багаторічну рослину значно перевищує пропозицію, що відкриває широкі можливості для нових фермерів. Аспарагус лікарський, більш відомий як спаржа, відзначається стрімким ростом — у теплу пору пагони можуть додавати до 10 сантиметрів на добу.
Про це розповідає AgroWeek
Унікальні особливості вирощування та збору спаржі
41-річний фермер Олександр Журавель із села Горошине Кременчуцького району вже втретє очолює родинний бізнес і вирощує спаржу на понад трьох гектарах землі. Завдяки особливостям росту культури збір врожаю на його плантаціях відбувається двічі на день: «Працівники поки дійдуть до кінця поля, а на початку вже знову стебла відросли, і треба починати все по-новому. Тому зрізаємо спаржу вранці й увечері. Адже стандартний розмір її пагонів — від 20 сантиметрів».
Олександр наголошує, що спаржа не є екзотикою для українського клімату. Вона була знищена під час радянської влади як «буржуазний» овоч, але в Європі постійно залишалася популярною.
Вирощування спаржі має свої тонкощі: бур’яни слід видаляти вручну, а серед шкідників — жук Оленка волохата та спаржевий жук. Однак шкоди вони завдати не встигають, адже пагони зрізаються швидко. Пагони, пошкоджені комахами, продають дешевше, хоча їхні корисні властивості залишаються незмінними.
Найвища ціна на спаржу пояснюється ручною працею — існують спеціальні ножі, якими пагони зрізають під землею, а комбайни для цієї культури досі не розроблені. Після збору врожаю рослини підживлюють і поливають, що є унікальною особливістю аспарагуса.
Технології, сезонність і переробка врожаю
У сприятливу погоду ферма Журавля може дати 200–300 кг спаржі за день, тоді як у прохолодні дні — лише до 50 кг. Одна доросла рослина за сезон 3–4-го року дає десятки пагонів, а з гектара на п’ятий рік можна зібрати понад 5 тонн. Оперативність доставки врожаю — ключовий фактор: зайва година на полі може зіпсувати свіжість. Для цього фермер обладнав сучасний цех з холодильником та голландською установкою для миття та обрізання пагонів.
Сезон збору триває близько 50 днів, зазвичай до середини червня. Цьогоріч, завдяки ранній весні, збирання стартувало вже на початку квітня. Окрім спаржі, фермер вирощує традиційні культури — пшеницю, соняшник, кукурудзу, ріпак і сою, але саме аспарагус став візитівкою господарства з 2020 року.
Спаржа не переносить застою ґрунтових вод, але потребує якісного поливу. Для підживлення застосовують лише натуральні добрива, а продукція проходить під торговою маркою «аспарагус Журавля», гарантуючи її дієтичність і безпечність для дітей.
У родині Журавлів спаржу навіть консервують за класичним рецептом огірків: зі спеціями, часником та оцтом, і така закуска користується популярністю серед друзів і знайомих. Олександр розглядає запуск власного виробництва консервованої спаржі як перспективний напрямок.
Ринок збуту, споживання та корисні властивості
Початковий вихід на ринок був складним: через обмеження під час пандемії фермер зіткнувся з нерозумінням споживачів і низьким попитом через відсутність культури споживання спаржі. Проте з часом продукт завоював своїх прихильників, а навіть у селі його починають споживати все активніше.
Фірма Журавля створює робочі місця для місцевих мешканців, пенсіонерів, школярів та переселенців. Автор ділиться простим рецептом приготування: відварити стебла 1–2 хвилини, швидко охолодити, обсмажити на маслі і залити яйцями. Спаржу також використовують у супах, салатах, гарнірах, маринадах, а її корисні властивості відомі у світі: вона нормалізує тиск, знижує рівень глюкози, підтримує роботу внутрішніх органів та містить природні афродизіаки.
За словами фермера, різновиди спаржі (зелена, біла, фіолетова) не мають суттєвих відмінностей за смаком, хоча біла спаржа відзначається горіховими нотками. Найсмачніша — молода спаржа довжиною до 20 см.
Ціни на спаржу мають тенденцію до зниження на піку збору, тому підвищення вартості в цьому сезоні не очікується.