Вплив високовуглеводних раціонів на розвиток синдрому ожиріння печінки у птиці

Деякі високовуглеводні раціони провокують у птиці синдром ожиріння печінки

Синдром ожиріння печінки є одним із найпоширеніших порушень функцій печінки у птиці, що має значні економічні наслідки для птахівництва. Про це повідомляє галузевий журнал «Наше птахівництво».

Про це розповідає AgroWeek

Особливості роботи печінки у птиці

Печінка птахів виконує ключову роль у метаболізмі, особливо у синтезі та обміні ліпідів. На відміну від ссавців, у птахів ліпогенез відбувається переважно саме у печінці. Процес de novo ліпогенезу полягає у синтезі тригліцеридів з неліпідних речовин, зокрема з харчових вуглеводів, які надходять із кормом.

У промисловому птахівництві часто використовуються висококалорійні корми, зокрема такі, що містять велику кількість вуглеводів. Вживання таких раціонів стимулює активний ліпогенез у печінці, що у ряді випадків призводить до розвитку патологій, зокрема до синдрому жирової дистрофії печінки та нирок у птиці.

Виникнення та наслідки синдрому ожиріння печінки

Синдром ожиріння печінки часто спостерігається у курей яєчного напрямку, особливо за умов кліткового утримання. Це захворювання є передвісником більш тяжкої патології — геморагічного синдрому жирового переродження печінки.

Геморагічний синдром жирового переродження печінки є неінфекційним захворюванням, для якого характерне накопичення надмірної кількості жиру у печінці та черевній порожнині. Це може спричинити розрив печінки, крововиливи та раптову загибель курей унаслідок внутрішньої кровотечі.

Так, у одному епідеміологічному дослідженні 40% смертності курей за кліткового утримання було пов’язано з жировою геморагічною дистрофією печінки.

Дослідження свідчать, що синдром ожиріння печінки може виникати і у системах безкліткового утримання, однак частота його прояву там значно нижча. Загальна смертність серед поголів’я через жирову дистрофію печінки зазвичай не перевищує 5%.