Система живлення сої через полив є одним із ключових чинників, які визначають рівень врожайності цієї культури. Її внесок у підвищення урожайності може сягати 30%.
Про це розповідає AgroWeek
Особливості живлення сої
Соя вирізняється специфічними вимогами до живлення, споживаючи більше поживних речовин для формування врожаю, ніж більшість інших зернових і зернобобових культур. У різні фази розвитку рослини потреба в елементах живлення змінюється нерівномірно. Фахівці відзначають, що до початку цвітіння соя засвоює лише 5–15% від загальної потреби в біогенних елементах. З фази цвітіння до наливання насіння, що триває приблизно 60–70 діб, відбувається найбільш інтенсивне споживання поживних речовин.
«Як сільськогосподарська культура соя характеризується специфічністю живлення. По-перше, вона споживає на формування врожаю більше поживних речовин, ніж інші зернові й зернобобові культури. По-друге, нерівномірно поглинає елементи живлення за фазами росту й розвитку рослин»,– зазначає Жанна Молдован.
Важливість правильного внесення добрив
Внесення мінеральних добрив у ґрунт не завжди гарантує повне забезпечення рослин усіма необхідними елементами протягом вегетації. Наприклад, азот, який вносять під час сівби, до фази цвітіння може бути втрачений, у той час як калій допомагає сої краще витримати посуху та підвищує її стійкість до вилягання. Саме тому регулярне підживлення у критичні фази розвитку, особливо під час формування генеративних органів, є надзвичайно важливим для досягнення високих врожаїв.