Відкриття ринку Європейського Союзу для насіння основних олійних культур — соняшнику, ріпаку, сої та цукрового буряку — створює нові можливості для України, водночас ставлячи під загрозу розвиток вітчизняної селекції. Так вважає Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН.
Про це розповідає AgroWeek
Потенційні переваги та ризики для насіннєвої галузі
За оцінкою експерта, відкриття ринку ЄС принесе Україні зростання інвестицій у насінництво, створення нових робочих місць, а також додаткові надходження до бюджету завдяки сплаті податків. Однак, серед ключових ризиків — подальше скорочення частки української селекції на ринку. Наразі вона становить лише 7–10% серед соняшнику, ріпаку, сої та цукрового буряку, і з відкриттям ринку цей показник може зменшитися ще більше.
Захарчук наголошує, що на території України працюють понад 10 великих насіннєвих заводів міжнародних компаній. Вироблене ними насіння залишається продукцією іноземної селекції, навіть якщо його експортують за кордон. Отже, левова частка доходів від реалізації насіння буде надходити саме іноземним виробникам.
«Очікувати, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дасть новий поштовх для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва, передчасно», — зауважив Олександр Захарчук.
Динаміка експорту та потреба у державній підтримці
Завдяки приєднанню України до міжнародних схем сертифікації насіння і визнанню сертифікаційної системи нашої країни еквівалентною європейській у 2020 році, обсяги експорту насіння зернових та олійних культур до країн ЄС значно зросли. Так, за підрахунками фахівців, за минулий рік Україна експортувала до Євросоюзу насіння на суму 122 млн доларів, що у шість разів більше, ніж до 2020 року. Водночас, національна селекція забезпечила лише близько 5% цього експорту.
За словами експерта, Україна ризикує повторити досвід Румунії, Угорщини чи Туреччини, де іноземні компанії виробляють насіння, але ці країни не вважають лідерами селекції та насінництва.
На світовому та європейському ринках насіння спостерігається висока конкуренція, і українським виробникам доводиться боротися за місце під сонцем, іноді пропонуючи свою продукцію за зниженими цінами або орієнтуючись на ринки з менш розвиненою культурою насінництва.
«Без державної підтримки селекційної галузі та насінництва, без гідної заробітної плати селекціонерів та селекційним установам, без інвестицій Україна навряд чи зможе конкурувати з європейськими виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС», — вважає науковець.
Олександр Захарчук підкреслює, що для успішного просування українського насіння на ринку ЄС необхідно впроваджувати комплексні системні заходи, спрямовані на посилення конкурентоспроможності саме національної селекції та підтримку селекціонерів.