Лариса Гурова, засновниця домашньої ферми «Ого-го кози-кози», створила в Україні власну породу кіз — українську коротковуху. Ідея виникла ще тоді, коли вона намалювала бажану козу, а згодом почала крок за кроком втілювати задум у життя.
Про це розповідає AgroWeek
Селекційна робота над породою
Починаючи з 2013 року, Лариса Гурова активно займалася розведенням племінних кіз української коротковухої породи. Вона постійно проводила ретельний генетичний відбір, залишаючи для подальшого розведення лише найкращих тварин, зокрема багато молодняку. Наприклад, цього року з 50 кізочок вона планує залишити від 20 до 30 найкращих.
Фермерка захоплювалася американськими козами ламанча, тому глибоко вивчала генетику коротковухих кіз і історію їх створення.
«Я прописала стандарти української коротковухої: це буде середня коза молочної конституції з характерними вим’ям, головою, вухами. Її продуктивність ‒ у середньому 3-4 л молока, що містить 4,2% жиру та 3,6% білка, ‒ згадує Лариса Гурова. ‒ Нині можу констатувати: мої кози дають дуже смачне, без специфічного запаху, молоко, з якого виходять дуже добрі сири».
Генетичне урізноманітнення та визнання породи
Спершу для селекції використовувалися лише місцеві кози та цапи, але для розширення генетичної бази господиня завозила цапів із сусідніх країн. Згодом вона почала вирощувати й ретельно відбирати власних тварин. В одному з випадків їй вдалося отримати американських натуральних ламанча, що стало значним досягненням. Зараз у Лариси Гурової єдиний в Україні американський цап породи ламанча, якого вона використовує для парування з коротковухими матками.
Наступним кроком у селекційній роботі стало введення англо-нубійської крові. За аналогією з американським досвідом, це дозволило покращити якість молока. Спочатку господиня схрещувала маток із напівкровними цапами, а згодом придбала чистопородних англо-нубійських маток і підібрала до них відповідних цапів. Їхнє потомство використовується для подальшого розведення.
Пошук якісних цапів для племінної роботи був складним, тому фермерка почала залишати більше власних цапків для селекції. Сьогодні її стадо налічує 40 молодих цапків і 50 цьогорічних кізочок, з яких можна обирати найкращих для племінної роботи.
Українську коротковуху козу вже внесено до класифікатора для реєстрації порід, де вона йде поруч з іншими вітчизняними породами — українською білою та строкатою.