В Україні запроваджено нові європейські стандарти утримання бройлерів

В Україні запрацювали нові правила утримання бройлерів: що змінилося для фермерів і птахофабрик

Від 1 січня 2026 року в Україні набули чинності нові обов’язкові правила утримання бройлерів, які приведено у відповідність із європейськими нормами благополуччя тварин. Зміни стосуються всієї галузі — як великих птахофабрик, так і невеликих фермерських господарств.

Про це розповідає AgroWeek

“Контроль за виконанням стандартів здійснює Держпродспоживслужба. Основна мета нововведень — зниження стресу у птиці, підвищення якості м’яса та забезпечення прозорих правил для всіх учасників ринку”.

Нові вимоги: поетапне впровадження і європейський підхід

Поточне регулювання базується на наказі Міністерства економіки №224, ухваленому ще у 2021 році, але чинність документу розпочалась саме з 2026 року. Нові норми гармонізують українське законодавство зі стандартами ЄС щодо добробуту сільськогосподарських тварин. Впровадження відбувається у два етапи:

  • Утримання тварин: з січня 2026 року;
  • Транспортування та забій: з березня 2026 року.

Підвищені вимоги стосуються не лише бройлерів, а й курей-несучок, свиней і телят. У Києві та Київській області процес адаптації проходить за підтримки європейського проєкту EU4SaferFood.

Ключові зміни для птахівників і фермерських господарств

Щільність посадки та мікроклімат: нові стандарти

Відтепер на 1 м² площі не може перебувати більше 33 кг живої маси птиці. Перевищення цієї норми дозволяється лише за виконання додаткових умов і після реєстрації у Держпродспоживслужбі. Для визначення щільності посадки необхідно поділити загальну масу птиці на площу приміщення. Наприклад, 3 200 кг птиці в залі площею 100 м² — це 32 кг/м², що відповідає новій нормі.

Приміщення для бройлерів повинні бути оснащені сучасними системами вентиляції, регулювання температури, вологості й моніторингу шкідливих газів. Підстилка має залишатися сухою та пухкою для запобігання захворюванням.

Освітлення, вода, корм: відповідність біоритмам

Правила вимагають дотримання 24-годинного світлового режиму з обов’язковими періодами темряви для зменшення стресу у птиці. Птахи мають постійний доступ до чистої води, збалансованого корму, а розташування годівниць і поїлок повинно забезпечувати рівний доступ для всіх особин.

Контроль поголів’я та документація

Поголів’я оглядають щонайменше двічі на день — вранці та ввечері. Цю роботу проводять навчені працівники, які повинні фіксувати будь-які ознаки хвороб, поведінкові зміни чи симптоми стресу. Всі випадки лікування чи загибелі фіксуються, а дані зберігаються не менше трьох років.

Сертифікація персоналу: навчання — обов’язкове

Всі, хто працює з птицею, мають отримати державний сертифікат після проходження навчання і тестування. Для досвідчених працівників передбачений перехідний період: ті, хто має понад рік стажу, можуть працювати без сертифіката до 1 січня 2027 року, після чого навчання стане обов’язковим. Програма охоплює питання догляду, годівлі, гігієни, розпізнавання хвороб і стресу у птиці.

Переваги для виробників і споживачів

Господарства, які вже адаптувалися до нових правил, відзначають зниження захворюваності поголів’я на 15–20%, менші витрати на лікування та стабільні показники приросту. Для споживачів це означає якісніше м’ясо та прозорість умов виробництва, а для виробників — конкурентну перевагу й вихід на експортні ринки.

Перевірки та відповідальність

Держпродспоживслужба здійснює планові та позапланові перевірки, оцінюючи умови утримання птиці, наявність сертифікатів у персоналу, правильність ведення документації та стан поголів’я. За порушення стандартів передбачена адміністративна відповідальність, розмір якої залежить від характеру й системності порушень.

Значення змін для галузі

Нові правила означають суттєву трансформацію для аграрного сектору Києва та Київщини — від великих підприємств до сімейних ферм. Своєчасна підготовка до змін дозволяє уникнути штрафів і зупинок виробництва. Перехід на європейські стандарти — це стратегічна інвестиція у майбутнє галузі, її конкурентоспроможність і прозорість для європейського ринку. Нові стандарти символізують зрілість українського аграрного сектору та його інтеграцію до цивілізованого ринку.