За останні роки війни в Україні з’явилося майже 70 нових виноробних компаній, що стало можливим завдяки вдосконаленню законодавчої бази та впливу кліматичних змін.
Про це розповідає AgroWeek
Стрімкий розвиток малого виноробства та законодавчі зміни
Голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України Володимир Печко повідомив, що завдяки впровадженню сприятливих змін у законодавстві та адаптації до кліматичних викликів кількість виноробних підприємств зросла на 70%. Новостворені компанії офіційно вийшли з тіні, легалізували бізнес, почали сплачувати податки та працевлаштували працівників. Особливо помітний розвиток маленьких вітчизняних шато, яких раніше не було ані в радянські часи, ані після здобуття незалежності України.
«За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства і кліматичним змінам у нас стало на 70% більше виноробних підприємств… Орієнтовна цифра – близько 70 нових підприємств. Вони вийшли з тіні, почали сплачувати податки, взяли офіційно людей на роботу. В Україні почали розвиватися маленькі шато. Ніколи маленьких виноробних підприємств в Україні не було ні за радянських часів, ні за часів уже незалежної країни», – сказав він.
Раніше отримати ліцензію на виробництво вина було досить складно та фінансово обтяжливо – коштувало до 500 тисяч гривень. Тепер завдяки спрощеній процедурі кожен охочий може зареєструвати виноробне підприємство та отримати ліцензію упродовж двох тижнів, що значно розширило можливості для малого бізнесу.
Зростання попиту на сировину та нові регіони виноградарства
Внаслідок буму створення малих шато в Україні почало відчуватися зростання потреби у винограді та відповідних насадженнях. За оцінкою Володимира Печка, на сьогодні в країні нараховується близько 20 тисяч гектарів виноградників, з яких 5 тисяч гектарів були закладені вже під час воєнних дій. При цьому ці дані не включають виноградники на тимчасово окупованих територіях Криму, Херсонської та Миколаївської областей.
Завдяки глобальному потеплінню виноградарі почали освоювати нетипові для галузі області, зокрема Київщину, де зараз працює майже десять ліцензованих виноробних підприємств. Вони вирощують власний виноград на Київщині, а додаткові обсяги закуповують в Одеській та Миколаївській областях.
Водночас українським виноробам доводиться імпортувати спирт, здебільшого з Молдови та Грузії, оскільки саме там виноградарство є більш розвиненим. Значущим кроком для підвищення якості продукції стало відкриття в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу, яка дозволяє контролювати якість виноматеріалу.
Активізація переробних підприємств зробила вирощування винограду рентабельним. Якщо у 2023 році ціна кілограма винограду для переробки становила 5-8 гривень, то у 2024-2025 роках вона зросла до 18-25 гривень за кілограм, що стало стимулом для створення нових виноградників.
Попри позитивні тенденції, експорт українського вина залишається невисоким. На думку Володимира Печка, першочерговим завданням залишається захист внутрішнього ринку та виробництво якісної продукції, яка зможе конкурувати на українському ринку.