У Брюсселі, в стінах Європейського парламенту, пройшов публічний захід на тему «Інтеграція сільського господарства України та ЄС: виклики та шляхи вперед». Подія об’єднала політичних лідерів, фахівців аграрної галузі та експертів з України та країн ЄС для аналізу перспектив співпраці у рамках Спільної аграрної політики.
Про це розповідає AgroWeek
Потенціал партнерства та виклики інтеграції
Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун наголосив на важливості діалогу щодо ролі України у розвитку аграрного сектору Європейського Союзу, підкресливши, що побоювання щодо майбутнього членства України в ЄС є безпідставними. Він акцентував увагу на лідерських позиціях України у світовому експорті сільськогосподарської продукції: країна є провідним експортером соняшникової олії, входить до трійки лідерів з експорту ячменю, четверта у світі за обсягами експорту кукурудзи та п’ята — пшениці.
«Євроінтеграція України здатна зміцнити як українське, так і європейське сільське господарство. Ми вже є світовим лідером з експорту соняшникової олії, третіми за експортом ячменю, четвертими за експортом кукурудзи та п’ятими за експортом пшениці. Інтеграція цього потенціалу в європейську сім’ю може посилити продовольчу безпеку, відкрити нові ринки та зміцнити позиції Європи у світі», — зазначив Андрій Дикун.
Він також підкреслив, що українські агровиробники не мають на меті витісняти колег з ЄС на внутрішньому ринку, а прагнуть об’єднати зусилля для успішної конкуренції на глобальному рівні, зокрема в Африці та Азії. У цих регіонах росія активно зміцнює свої позиції, а попит на продовольство демонструє швидке зростання.
Необхідність поступової адаптації та підтримки
Дикун зазначив, що поєднання виробничих можливостей України з високими стандартами і торговельною дипломатією ЄС дозволить запропонувати країнам, що розвиваються, якісну альтернативу російському зерну. Однак він підкреслив, що для цього українським виробникам потрібно створити дієву правову базу, яка дозволить експортувати продукцію до третіх країн з урахуванням екологічних вимог ЄС, а також забезпечити 20-річний перехідний період для гармонізації аграрних стандартів.
Учасники обговорення погодилися, що повна реалізація підтримки Спільної аграрної політики для України одразу після вступу стане суттєвим викликом для Союзу. Водночас це відкриває шлях до створення вдосконаленої та гнучкої моделі інтеграції. Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький попередив, що занадто швидке впровадження правил ЄС, зокрема щодо засобів захисту рослин, може обернутися для українських фермерів додатковими витратами понад 2 мільярди доларів щорічно. Це призведе до зниження врожайності та підвищення собівартості, а також може підірвати конкурентоздатність українських сільгоспвиробників на ринках Азії та Африки, де ще діють практики, які вже заборонені в Європі.
«Надто швидке впровадження деяких правил ЄС, зокрема щодо засобів захисту рослин, може призвести до щорічних витрат понад 2 мільярди доларів США — через зниження врожайності та подорожчання ресурсів. За оцінками ВАР це становить реальну загрозу конкурентоспроможності наших фермерів. Багато речовин, які досі дозволені в Україні, заборонені в ЄС, але вони використовуються на ринках Азії та Африки, де Україна безпосередньо конкурує з Росією. Тому, для нас важливий поетапний підхід — як це було з Іспанією, Польщею та Румунією, із поступовою адаптацією до стандартів ЄС: з пріоритетною підтримкою малих і середніх фермерів, технічною допомогою у гармонізації стандартів та взаємним навчанням між українськими та європейськими виробниками. Це дозволить зробити інтеграцію керованою, збалансованою та вигідною для обох сторін», — зазначив Тарас Висоцький.
Тарас Качка, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції, зауважив, що в Україні працюють аграрії різних масштабів і рівнів ефективності, тому для досягнення консенсусу потрібна широка дискусія за участі всіх зацікавлених сторін. Він переконаний, що лише шляхом відкритих обговорень і співпраці можна подолати занепокоєння щодо інтеграції та розвивати спільну продовольчу систему, конкурентну у світовому масштабі.