Україна щороку витрачає понад 20 мільйонів доларів на імпорт мигдалю, що стимулює об’єднання зусиль науки та бізнесу для створення вітчизняних промислових мигдалевих садів. Це питання не лише економіки, а й національної безпеки, наголошують експерти галузі.
Про це розповідає AgroWeek
«На розвиток промислового мигдальництва в Україні та поширення закладання промислових мигдальних садів ми повинні дивитись не тільки як на розвиток ще одного садівничого напрямку. Це перш за все наш внесок у розбудову держави. Бо поширення мигдалевих садів – це створення нового напрямку постійної діяльності садівників та створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури переробки зі створенням додаткової вартості.
Зростаючий імпорт та потенціал для імпортозаміщення
Мигдаль займає провідні позиції у світовому виробництві горіхів, складаючи третину глобального ринку. Україна, однак, поки що залишається імпортером цього продукту: у 2024 році імпорт склав 3,3 тисячі тонн ядра мигдалю, а за дев’ять місяців 2025 року — вже 3,1 тисячі тонн. Середньомісячний обсяг імпорту зріс на 22% у порівнянні з попереднім роком.
За прогнозами, у 2025 році Україна витратить на закупівлю мигдалю понад 22 мільйони доларів США, а загальний обсяг імпорту може сягнути 4,1 тисячі тонн. Така тенденція обумовлює необхідність розвитку власного виробництва, з урахуванням кліматичних особливостей країни та частих весняних приморозків.
Науково-практичні проекти та міжнародна співпраця
Починаючи з 2017 року, Інститут садівництва НААНУ спільно з Українською горіховою асоціацією веде системну роботу над промисловим вирощуванням мигдалю. Першу дослідну ділянку заклали в Одеській області, залучивши сорти української, молдавської та іспанської селекції. Пізніше розсадник «Мигдалеві сади» під керівництвом В. Бурова розпочав масштабні дослідження спочатку у Херсонській, а згодом у Кіровоградській області. Аналогічні експериментальні насадження з’явилися і в інших регіонах.
Завдяки ініціативам науковців та галузевих фахівців, у 2023 році державна програма підтримки садівництва була доповнена можливістю отримання грантів на створення мигдалевих садів у семи областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Закарпатській, Кіровоградській та Донецькій.
Впровадження іспанських сортів та перші результати
Вивчивши досвід різних країн та провівши численні експерименти, українські фахівці дійшли висновку, що для промислового вирощування найкраще підходять новітні іспанські сорти мигдалю з пізнім цвітінням і високою морозостійкістю. У 2022 році підписано ліцензійну угоду з іспанською науковою установою Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC), що дозволяє впроваджувати ці сорти в Україні.
Дослідження підтвердили: іспанські сорти демонструють високу продуктивність у різних кліматичних зонах України, не залежать від бджіл-запилювачів і дають врожай вже на третій рік після посадки. Саджанці сортів Penta і Makako, висаджені навесні 2023 року у Кіровоградській області, вже у вересні 2025 року дали перший врожай з вагою плодів 3,22-3,63 г та виходом ядра 32-35%.
Консолідація зусиль і стратегічна підтримка
У вересні 2025 року відбулася Міжнародна науково-практична мигдалева конференція у Світловодську. Її учасники — представники Інституту садівництва НААНУ, Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, Миколаївського державного аграрного університету, Української горіхової асоціації та розсадника «Мигдалеві сади» — підписали Меморандум про співпрацю у розвитку промислового мигдальництва.
Під час засідання в Інституті садівництва НААНУ, яке очолив професор Микола Бублик, науковці та практики обговорили перспективи створення промислових садів на основі іспанських самоплідних сортів, технології вирощування саджанців на підщепі GF677, а також організували дегустацію врожаю для оцінки смакових якостей.
Державна позиція і екологічні переваги
У підсумку експерти підкреслюють, що розвиток промислового мигдальництва — це не лише шанс зменшити валютні витрати та підвищити економічну стійкість держави, а й можливість створити нові робочі місця, розвинути інфраструктуру переробки і сприяти поліпшенню екологічної ситуації.
В.о. директора Інституту садівництва Микола Бублик зазначив, що кожен гектар мигдалевого саду щорічно поглинає понад 40 тонн вуглекислого газу, що сприяє очищенню повітря. Таким чином, підтримка промислового мигдальництва стає важливим елементом державної політики імпортозаміщення та сталого розвитку аграрної галузі України.