Світовий ринок замороженої малини опинився на порозі суттєвих змін через очікуване скорочення виробництва у Сербії та Польщі. В цих країнах традиційно вирощують великі обсяги малини, однак несприятливі погодні умови, весняні заморозки, сильні дощі та хвороби призвели до різкого зменшення врожаю. За прогнозами, рівень виробництва малини у Сербії може впасти на 20–30% порівняно із середніми показниками останніх років, а деякі експерти вважають, що обсяги повернуться до рівня тридцятирічної давнини.
Про це розповідає AgroWeek
Вплив погодних умов і проблем у сербському та польському ягідництві
Погіршення ситуації у Сербії пов’язано не лише з погодою, а й із поширенням вірусу кільцевої плямистості малини, що зменшує розмір плодів і ослаблює рослини. Крім того, старіння ягідників, яким понад десять років, та скорочення площ під малиновими плантаціями через високі витрати й дефіцит робочої сили призводить до зниження врожайності.
У Польщі також склалася складна ситуація: весняні сорти малини, які становлять до половини всього виробництва, сильно постраждали від несприятливої погоди. Експерти очікують, що це призведе до різкого зростання цін на заморожену малину в Європі вже найближчим часом.
Український малиновий потенціал та прогнози на 2025/26 роки
Україна, на відміну від сусідів, спеціалізується переважно на осінніх сортах малини, які значною мірою уникли весняних погодних проблем. Це дає українським виробникам шанс суттєво укріпити свої позиції на світовому ринку. Як зазначає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО,
«Україна переважно вирощує осінні сорти малини, які уникли серйозних пошкоджень, тоді як виробництво літніх сортів, ймовірно, різко знизиться порівняно з 2024 роком».
Завдяки цим обставинам, Україна вже у 2024 році стала лідером за чистим експортом малини і має всі передумови для зміцнення цього статусу у 2025/26 маркетингових роках. Водночас аналітики звертають увагу на можливий ризик різкого зниження цін у 2026 році через циклічний характер ринку, хоча наразі ціна на європейському ринку досягла 4,6 євро за кілограм і має тенденцію до подальшого зростання через дефіцит пропозиції з боку Сербії та Польщі.