У фермерському господарстві «Аделаїда» протягом останніх чотирьох років докорінно змінили підходи до підживлення картоплі. Як зазначає заступник директора підприємства Віктор Рибалко, під час розрахунків норм добрив враховують не лише тип ґрунту та наявність зрошення, а й призначення і сорт картоплі. Це пояснюється тим, що потреби насіннєвих і столових сортів суттєво відрізняються.
Про це розповідає AgroWeek
«Якщо поле без зрошення – добрив даємо суттєво менше. Якщо воно стабільне, із врожайністю 50 т з га, як у нас під сортом Гала, – інша справа».
Особливості внесення добрив під час вирощування картоплі
У «Аделаїді» для кожної тонни запланованого врожаю картоплі використовують 5 кг азоту та 10 кг калію. При цьому лише 50% калію, що міститься у ґрунті, враховується під час планування норм внесення. Щодо фосфору, то ці добрива намагаються не перевищувати: якщо рівень фосфору в ґрунті становить 250 кг/га, його можуть взагалі не додавати.
Під час посадки застосовують водорозчинний фосфор, зокрема до 6 кг/га через обробку бульби комплексним добривом 10-40-10. Окрім цього, у рядок висіву додають ще 20–30 кг швидкорозчинного фосфору, наприклад, 12-24-12.
Коригування живлення мінералами та етапи внесення азоту
Через постійний дефіцит у ґрунтах сірки, її вносять у вигляді сульфату амонію або сульфату магнію — до 70 кг. Магнієве живлення коригують застосуванням доломіту, орієнтуючись на результати аналізу ґрунту.
Азотне живлення розподіляють на кілька етапів, загальна кількість — 250 кг азоту на гектар. З цієї кількості 45 кг азоту отримують із 250 кг діамонійфосфату, ще 125 кг — із 400 кг сульфату амонію, решту — з аміачної селітри. Половину азоту господарство вносить у формі амонію до посадки, а іншу частину — у формі нітрату перед окучуванням. На 40-й день після появи сходів (під час цвітіння) додають ще 100 кг аміачної селітри.
Для поля під сортом Гала схема живлення передбачає: 130 кг фосфору в діючій речовині, 500 кг калію (з яких 400 кг — у вигляді добрива), 70 кг магнію, 221 кг сірки (у формі SO₄) та 250 кг азоту у трьох формах добрив.
Зазначена система розрахована на зрошення обсягом 1 200 м³/га в умовах Житомирщини. Рибалко підкреслює, що тільки суворе дотримання строків внесення добрив та правильний вибір форм дозволяє зберегти зелену масу картоплі до 1 вересня, що гарантує урожайність у 50–60 т/га.
Згідно з цією системою удобрення, особливу увагу приділяють пролонгації вегетації. З цією метою перед цвітінням, за наявності опадів або достатнього зрошення, проводять додаткове підживлення, щоб рослини могли повністю використати всі «80 днів» росту після сходів.