Ріпак і пшениця — найбільш витратні культури у ФГ «Лановенка»: технології та підходи

Ціни на ріпак на експортному ринку зросли до 505-515 USD/т

У фермерському господарстві «Лановенка» вирощування ріпаку та пшениці традиційно потребує найбільших інвестицій. Директор господарства Віталій Лановенко переконаний, що для отримання високого врожаю аграрії мають забезпечити рослинам належне живлення та своєчасний захист.

Про це розповідає AgroWeek

Підхід до вирощування та система захисту

За словами Віталія Лановенка, для досягнення максимальних результатів він дотримується інтенсивної технології. Протягом осіннього періоду пшениця оброблялася чотири рази, аналогічна кількість обробок проводилася і навесні. Окрім запланованих процедур, застосовувалися додаткові мікродобрива, щоб допомогти рослинам вийти зі стресу. Технологічна схема включає внесення ґрунтового гербіциду проти падалиці ріпаку, а також гербіциду «Гроділ Максі», що знищує зимуючі бур’яни і забезпечує ґрунтову дію навесні. Крім того, на полях використовувалися інсектициди, мікродобрива на фосфорній основі, 150 кг/га діамофоски при сівбі, навесні — 150 кг/га сульфату амонію гранульованого, 150 л/га КАС, 120 кг/га аміачної селітри, 120 кг/га карбаміду.

«Восени чотири рази обробляв пшеницю, навесні – також чотири, це окрім незапланованої, коли вносив дорогі мікродобрива, щоб вивести зі стресу. Зазвичай моя технологія така: вношу ґрунтовий гер біцид від падалиці ріпаку, також восе ни обробляю посіви гербіцидом Гроділ Максі, який знищує бур’яни, що зиму ють, а також має ґрунтову дію навесні. Окрім того, вніс інсектицид, мікродо бриво на фосфорній основі, 150 кг/га діа мофоски під час сівби, навесні – 150 кг/га сульфату амонію гранульованого, 150 л/га КАС, 120 кг/га аміачної селі три, 120 кг/га карбаміду», – розповів пан Віталій.  

Очікування врожаю та економічний підхід

На завершення кущення пшениці у господарстві провели інсекто-фунгіцидний захист, внесли антистресові мікродобрива, регулятор росту, а також провели третю обробку по прапорцевому листку фунгіцидом Даксур у поєднанні з інсектицидом. Фермер розраховує отримати врожайність 8–9 тонн з гектара, хоча у попередні роки вдавалося збирати й по 10,5 тонн. Для підвищення класності зерна застосовується аміачна селітра у нормі 110 кг/га. Минулого року частина пшениці відповідала третьому класу, інша — була фуражною, що залежало від погодних умов у червні-липні, коли відбувається налив колосу.

Інтенсивна технологія не завжди здається економічно виправданою для господарств, які орієнтуються лише на прибуток з гектара. Однак Віталій Лановенко наголошує, що для нього важливіший комплексний підхід: хороший врожай, фінансова стабільність, оновлення техніки та своєчасні розрахунки із пайовиками.

«Моє виробництво затратне, але таким чином я намагаюся добитися максимального врожаю. Моя філосо фія така: якщо повна комор а зерна, є можливість купити новеньку техніку, ЗЗР та добрива – тоді маєш прибуток. А ще до того ж трохи більше заплатив пайовикам за оренду, ніж сусідні госпо дарства, тоді ти на плаву», – підсумовує фермер.

Цього сезону в Україні вже стартували жнива озимого ріпаку, зокрема в Tekom Agro Group на Одещині.