Господарства, що прагнуть впроваджувати біологічні підходи у землеробстві, мають здійснювати цей процес поступово. Такий висновок зроблено на основі практики ТОВ «Агрокрай», де спочатку почали використовувати сидеральні культури у сівозміні та застосовувати деструктори стерні для підвищення ефективності виробництва.
Про це розповідає AgroWeek
Переваги поступового впровадження біологічних технологій
Головний агроном підприємства Василь Косюк розповідає, що спроби різкого переходу до біологічного землеробства без поетапної відмови від мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин (ЗЗР) не виправдали очікувань. Через певний час господарство повернулося до ґрунтозахисного підходу, поступово впроваджуючи сучасні технології обробітку ґрунту.
«Ще років 12-15 тому ми намагалися перейти до біологічного виробництва, але тоді дуже різко відмовилися від мінеральних добрив і хімічних ЗЗР – тепер бачимо, що це була помилка. Через десять років ми все-таки повернулися до ґрунтозахисного землеробства. Змінили систему обробітку ґрунту – третій рік як відмовилися від оранки, працюємо за технологією mini-till. Закупили агрегати, які допомагають зберегти вологу, структуру ґрунту. Раз на два роки проводимо глибоке розпушування. Однак, думаю, з часом, підібравши сидеральні суміші, відмовимося й від розпушування, що забезпечить ще більшу економію пального й моторесурсу», – зазначає агроном.
У господарстві активно впроваджують сидеральні культури, які не лише зберігають ґрунтову вологу та захищають від надмірного сонячного випромінювання, а й служать зеленим добривом. Водночас застосовуються біологічні препарати: деструктори, покращувачі ґрунту, фосформобілізатори та каліймобілізатори, що дозволяє суттєво скорочувати норми внесення мінеральних добрив.
Економічна та екологічна вигода від біологічних схем
У господарстві зменшили обсяги використання хімічних ЗЗР, а деякі культури вирощують виключно із застосуванням біофунгіцидів і біоінсектицидів. Повністю відмовитися від гербіцидів поки не вдалося, оскільки необхідно спочатку очистити верхній шар ґрунту від бур’янів. Перехід на ґрунтофільні технології сприяв відновленню родючості та покращенню стану ґрунтової біоти, що дозволяє скоротити внесення хімічних препаратів.
За словами Василя Косюка, за останні чотири роки господарство скоротило використання азотних добрив на 70% у порівнянні з традиційною технологією, застосовуючи бактерії, які фіксують азот в ґрунті та з атмосфери, без втрати врожайності. Крім економії ресурсів, це сприяє збереженню екології. Частина культур, зокрема квасоля, мак олійний, половина посівів сої, а також деякі сорти пшениці та ячменю вже вирощуються повністю за біологічною схемою. У найближчі роки планується поширити ці підходи на кукурудзу і з часом на цукрові буряки.